Доля

Глава 11.

Чуємо, як відчиняються двері і в кімнату заходить Патрік.

  • Привіт, Джи! Радий тебе бачити! – цілує мене.
  • Навзаєм! – обіймаю друга.
  • Я правильно розрахував час? – цілує Діану, - Ви встигли поговорити?
  • Так, ти все правильно розрахував, - посміхається чоловіку Ді. Вони реально класна пара!
  • Дякую, Патрік!
  • Давайте вечеряти? Я приготувала жульєн і салат капрезе, - кличе нас за стіл господиня.

Проходимо на кухню й розсідаємось за столом. Діана подає вечерю. Їмо.

  • Ді, дякую! Все було дуже смачно! – хвалю подругу.
  • Дякую, кохана! – обіймає її Патрік.

Допомагаю друзям прибрати зі столу та скласти посуд в посудомийну машину. Повертаємось у вітальню. Патрік несе тацю з чаєм й тістечками, які купив П’єр.

  • Патрік, Діано, у мене до вас прохання, - починаю.
  • Яке?
  • Коли я летіла з острова додому, в літаку я написала пісню. Весь цей час вона лежала в шухляді. Я нікому її не показувала. Можете, будь ласка, подивитись? – дістаю із сумки аркуш із текстом і передаю друзям. Вони читають. Тиша.

Між нами багато прекрасних спогадів,

Але сьогодні я відчуваю, що ми віддаляємось один від одного.

Я розумію, що це кінець.

Не хочу, щоб наше кохання було перекреслене агонією останніх днів.

Тому я йду. Пробач. Зрозумій.

Вперше я говорю тобі: прощавай!

Я хочу, щоб ти згадував лише хороші наші дні.

Наше кохання. Нашу пристрасть.

Тому я йду. Пробач. Зрозумій.

Вперше я говорю тобі: прощавай! 

Ти завжди будеш в моєму серці.

Але далі у кожного своя дорога.

Тому я йду. Пробач. Зрозумій.

Вперше я говорю тобі: прощавай!

  • Джи, в мене немає слів, - видихає Діана.
  • Так погано? - засмучуюсь я.
  • Ні, це дуже красиво! – говорить Патрік.
  • Ти напишеш музику до цієї пісні? - сподіваюсь.
  • Я не певен, що впораюсь. Я давно не писав, - задумливо відповідає друг.
  • Не вагайся, в тебе точно все вийде! – відказую, - А Ді заспіває і ця пісня стане поверненням вашої групи! – пророкую.
  • Я б не загадувала так далеко, - обережно говорить подруга.
  • Так і буде! – впевнена я.
  • Джину ніщо не змінить! – Ді переглядається з чоловіком.
  • Завтра вдень в мене рейс додому, тому, поки ще «дитячий час» і з вашого дозволу, мені потрібно зробити один телефонний дзвінок? – приймаю спонтанне рішення.
  • Авжеж! Нам вийти? – нічого не розуміє Патрік.
  • Ні, це не таємниця, - сміюсь та набираю номер Жозе.
  • Привіт, тато-Жозе! – ставлю на гучний зв’язок.
  • Привіт, Джи! Радий тебе чути! – чуємо голос друга.
  • Я зараз в Парижі, в гостях у Діани і Патріка.
  • Переказуй їм мої вітання.
  • Вони тебе чують, - сміюсь.
  • Я можу приїхати, - сміється у відповідь Жозе.
  • Не треба, я вже збираюсь викликати таксі та їхати в готель. В мене до тебе інша пропозиція.
  • Приїхати в готель? Диктуй адресу? – жвавішає чоловік на тому кінці дроту.
  • Жозе! Ти не міняєшся!
  • Я ніколи не міг встояти перед красивою жінкою! Каюсь! – вдавано обурюється.
  • Це ділова пропозиція, - терпляче пояснюю.
  • Я весь увага, - серйознішає Жозе.
  • Наш офіс в Далласі готуємо рекламний календар на наступний рік і нам потрібний фотограф, щоб зробити фото нашого виробництва. Платимо … Переліт я влаштую за рахунок компанії. Жити зупинишся у нас з Річем. В нашому будинку дванадцять спалень, так що щодо цього не переймайся. До того ж, ти зможеш бачити й спілкуватись із Жозе щодня. Я попрошу її бути твоїм водієм. Сім’я подарували їй авто на шістнадцятиріччя і вона буде тільки рада похизуватись ним. Але питання термінове. Вирішувати треба сьогодні. Рейс завтра о чотирнадцятій, - друг мовчить кілька секунд, а потім відповідає.
  • А ти знаєш, я згоден! Де і о котрій зустрічаємось завтра?
  • За годину до вильоту в аеропорту. Я буду їхати з виробництва з-за міста, так що так буде зручніше, - вирішую я.
  • Домовились! – радісним голосом вигукує чоловік, - Ця пропозиція навіть краща! – сміємось всі. Я зкидаю дзвінок.
  • Зізнавайся, що ти задумала? – підозріло запитує в мене Діана.
  • Я хочу прибрати Жозе зі сцени, щоб дати можливість Каті й Алексу зрозуміти чи потрібно їм те, що зараз намічається між ними, чи ні. Ну і, водночас, Жозе зможе налагодити стосунки із донькою. Погодьтесь, що з-за океану це важко зробити? – пояснюю.
  • Джина, ти стратег! – відповідає Патрік за дружину.
  • Думаю, це може спрацювати, - погоджується вона. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше