Глава 4.

Паркуємось біля симпатичної будівлі в передмісті. Стиль «прованс». Чогось такого я й очікувала від Беа. Заходжу в середину. Напівосвітлений зал не засліплює, стіни й підлога оздоблені деревом і цеглою, стеля біла з чорними дерв’яними балками впоперек. Назустріч йде красива струнка невисока блондинка. Це ж Беатрікс!

• Джино!
• Беа!
• Боже, яка я рада! Ти зовсім не змінилась! – обіймаємось.
• Ти така ж красуня, Беа! Час не владний над тобою! – і додаю, - І в тебе дуже приємний заклад.
• Пішли! Всі з нетерпінням на тебе чекають в залі на другому поверсі, щоб нам ніхто не заважав, - подруга веде мене сходами.

Заходимо в такий самий зал. Стіл вже накритий. До мене обертаються вісім чоловік. Декого я не знаю.

• Джино! – з усіх сторін. Обійми-обійми-обійми.
• Привіт усім! Дуже рада вас бачити! - сміюсь.
• А ми які раді! – це Діана, - Я була в шоці, коли ти мені подзвонила! Ми вже і не сподівались колись тебе побачити!
• Сідаємо за стіл, - керує Беатрікс.
• Не сподівайся поїсти, зараз буде допит з пристрастю, - на вухо шепоче мені Патрік.
• Хлопці, у вас тут вірус якийсь? Де ваше волосся? – Патрік також постригся. Шкодв, йому личило.
• Джино, сідай біля мене, - просить Ді.

Розсаджуємось. Я біля Діани, ліворуч Жозе. Каті це не подобається. Навпроти – Себаст’єн. Дівчину праворуч від нього це також не надихає.

• Спочатку, познайомте мене з тими, кого я не знаю, - прошу.
• Цей красень, Матіас, - Діана вказує на темношкірого хлопця біля Беатрікс. Вони, мабуть, пара, - А всіх інших ти знаєш.
• Ні, я не знайома з цією чарівною брюнеткою, - вказую на дівчину праворуч Себаст’єна.
• А от і знайома, - сміється Ді, - Це ж моя сестра, Жанет!
• Господи! Справді?! Як ти виросла! – я бачила її кілька разів більше двадцяти років тому. Цікаво, це вона ночує у Сі-Сі? Мабуть вона. Здається, Діана в курсі.
• Так, я хоч і молодша за вас на сім років, але час йде, - намагається мене вколоти дівчина. Дурненька!
• Так, давайте кожен коротко розповість про себе, щоб Джина була в курсі, - керує Ді, - Почну я. Я соцпрацівник, в шлюбі з Патріком, вагітна, - кладе одну руку на кругленький животик. Другу її руку тримає Патрік. Я рада, що вони таки одружились.
• Я продаю авто, в шлюбі з Діаною, вагітний, - жартує він.
• Я господиня цього ресторану, в стосунках з Матіасом, маю сина семи років, - продовжує гру Беатрікс.
• Я таксист, в стосунках з Беа, своїх дітей не маю, - Матіас.
• Я візажист, самотня й без дітей, - робить сумне обличчя Аделіна.
• В тебе все попереду! – підбадьорюю я, - Я тобою займусь!
• Я пі-ар-менеджер, в стосунках з Жозе, маю сина двадцяти років, - це Каті.
• Я все правильно розумію? – примружую я очі, дивлячись на Каті.
• Знаючи тебе, думаю, що правильно, - відповідає Каті.
• А він знає? – перевіряю свої здогадки.
• Я не змогла його знайти. А переказувати через друзів або батьків, якось… - пояснює подруга.
• Розумію, - все правильно. Каті тоді поїхала вагітна. Такі як ми бачимо одна одну з далеку. Тепер зрозуміло, чому Жозе достатньо спокійно сприйняв новину, - Дякую тобі, Каті!
• За що? – не розуміє жінка.
• Тобі Жозе пояснить, - підморгую, - Жозе, твоя черга, - треба продовжувати гру, а то всі в шоці.
• Я фотограф, в стосунках з Каті, маю доньку шістнадцяти років, - зкидає бомбу мій колишній.
• Що? – вигукують вісім чоловік хором.
• Відповідь на це питання згодом, - заспокоюю я всіх, - Сі-Сі, твоя черга, - Жанет аж перекосило.
• Я звукоінженер, вільний, дітей не маю, - Себаст’єн, даремно ти це.
• Жанет, розповіси про себе? – намагаюсь повернути легкість за стіл.
• Я продавчиня в магазині парфумів, дітей не маю, самотня, - останнє слово з наголосом.

Господи! Які пристрасті! Ну що ж, мій вихід..

• Беа, а ми можемо через блютуз передавати зображення на цю плазму, - вказую на телевізор на стіні.
• Так. Зараз ввімкну, - подруга підводиться й маніпулює пультом.
• Моя донька підготувала невеликий фото-колаж про моє життя після повернення з острова. Жозе мріє бути веб-дизайнером, тому використовує будь-яку можливість, - розповідаю та під’єднуюсь до мережі

Я передивилась повідомлення доньки й зараз транслюю його на екран. На плазмі з’являються фото, на яких зображені основні події мого життя останніх років в хронологічному порядку.

• Це я в лікарні після повернення. На острові мені поставили рак грудей, - коментую зображення.
• Як? - знову хором видихають друзі.
• Чому ти не сказала? - запитує Патрік.
• Джино! - докоряє Аделіна.
• Я так вирішила, - рішуче перегортаю зображення. На наступній фотці я на дев’ятому місяці вагітності в білій сукні поруч із Річем, вдягненим в темний костюм, біля прикрашеної квітами арки на подвір’ї батьківського ранчо, - Це моє весілля.
• Добре, що ти сказала «так» не очікуючи пологів, - голосно шепоче Патрік Діані, намагаючись розрядити обстановку.
• Тобі не подобається як на мені сидить сукня?! – вдавано засмучуюсь я.
• Ні, ти прекрасна! – надто серйозно відповідає Сі-Сі. Жанет перекосило. Краще б мовчав!
• Моя сім’я зустрічає мене із пологового будинку з Жозе, - коментую я наступне зображення, де Річ обережно тримає рожевий згорток, а я стою поруч, змучена, але щаслива, - А це, ми ведемо її до школи, - на фото чорнява дівчинка дуже схожа на свого тата. Знову тиша. Продовжую, - А тут ми на Мачу-Пікчу – завжди мріяла туди поїхати і Річ зробив мені цей подарунок на нашу десяту річницю. Тут з нами вже Джейк. Це син Річа від першого шлюбу. Я вважаю його своїм, - розповідаю в повній тиші, - Це я на роботі.
• Яка ти серйозна! – Патрік робить ще одну спробу повернути легкість за стіл. Марно.
• Це наше ранчо. Це вечірня зоря, яку ми спостерігаємо щодня на терасі нашого будинку. Це моя улюблена конячка – Маріза, - продовжую я.
• Яка красива! – невпевнено подає голос Беа. Дивно, її сьогодні майже не чути!
• Це випускний мого сина. А це перший бал доньки, - ще одна бомба.
• Джино, вона ж …, - не знаходить слів, щоб продовжити Діана.
• Це донька Жозе? – висловулює запитання всіх Жанет. Вона аж сяє!
• Так, ми говорили про це з ним вчора, - .замовкаю, даючи присутнім перетравити інформацію, - Можливо, я б мала вчинити інакше, але я так вирішила. Склалось як склалось, - рішуче завершую.
• Так, це твоє право, - делікатно починає Діана, - Але ми могли б бути поруч, підтримати тебе і Жозе мав знати, - вона, як завжди дипломатична.
• Це все так, Діано, - посміхаюсь подрузі, - Та що вже про це говорити? Це минуле.
• А чому ти розповіла зараз? – питає Каті.
• По-перше, мене це мучило. Ви ж знаєте, що я не люблю таємниці? – всі напружено сміються, - По-друге, в мене намалювалась серія відряджень до Парижу в грвх було б не скористатись цією нагодою. Ну і по-третє, Жозе вже виросла і нівелюється питання географії, вона вже може сама їздити до батька та запрошувати його до себе.
• Твою доньку звуть Жозе? – запитує Жанет, - Дивне ім’я.
• Мою доньку звуть Жозефіна, ми звемо її Жозе, - заспокойся дівчинко, мене твоя «власність» не вразила! – І, Жанет, при Жозе не жартуй про її ім’я, а то отримаєш в ніс, - даю пораду ревнивиці, а оточуючі ховають посмішки в долоні, - А це мій тато - Джо Тетчер. Мама померла чотири роки тому, але він тримається.
• Співчуваємо, - накриває й зтискає мою руку Жозе.
• Дякую! – тисну у відповідь, відпускаю його руку й переводжу погляд назад, на екран, - Це мій старший брат Бен з дружиною та дітьми. В нього три доньки. Четверта на підході! Він скаржиться, що вони зведуть його з розуму, але порве любого, хто тільки погано подумає про них, - сміюсь, - Це середній брат Ед з дружиною і сином.
• О Боже, який генофонд! – сплескує долонями Аделіна, - Я дуже хочу, щоб ти мною зайнялась, Джино, якщо той хлопець буде як вони! – благально складає вона руки.
• Авжеж! Ще ніхто не скаржився, - роблю поважний вигляд. Всі сміються. Майже. Себаст’єн чорніший хмари, - А тепер сюрприз! Відгадайте хто це? – показую наступне фото.
• Не може бути! - вигукують друзі.
• Каню?
• Це ж Каню?
• Але як? – навіть не помічаю хто що сказав.
• Так, це Каню! Я зустріла його у відрядженні в Нью-Йорку! Він грає в одному барі на Манхетені. В нього своя група. І вгадайте хто її члени?
• Хто? – озвучує питання Ді.
• Він і три його сини! Його хлопці всі від різних жінок. Всі живуть з ним. І, не повірите, всі успадкували його чарівні очі! – перегортаю наступне фото, на якому зображені три високих атлетичних темношкірих красеня з блакитними очима, - Від усіх його синів підкошуються коліна! Але харизму Каню успадкував найменший, Дейв. Йому лише чотирнадцять, а я втрачаю дар мови, коли бачу його! – закочую очі. Всі дівчата мрійливо дивляться на фото.
• Час не власний над ним! – видихає Беатрікс, в якої колись був швидкоплинний роман із зображеним на фото музикантом. Матіас напружується, як і інші чоловіки за столом. Патрік, як і багато років тому, маше рукою перед обличчям Діани.
• Не розумію, чому всі хлопці так вороже ставляться до Каню? Він же класний! – видаю своє здивування.
• Коли ви дивитесь на нього, ви виглядаєте як Рокфор з «Чіп і Дейла», коли побачив сир! – обурено бурчить Патрік.
• А хто ще вороже ставиться до Каню? – нарешті подає голос Себаст’єн.
• Ну.. – не дуже хочу відповідати.
• Хто? – наполягає Сі-Сі.
• Річ. Говорить, що залюбки потримався б йому за горло. Особливо після того, як Жозе заявила, що закохана і в Каню, і в усіх його трьох синів, і їй доведеться піти в монастир, бо вона не в змозі зробити вибір, - дівчата дружно сміються.
• І я її розумію! – підтримує Аделіна.
• У твоїх кавалерів багато спільного, Джи. Не вважаєш? – несподівано зауважує Жозе.
• Що ж спільного у моїх кавалерів? – не розумію я.
• Всі музиканти, всі красені і всі хочуть задушити Каню, - нова хвиля сміху, - Дехто, навіть, спробував це провернути. І тепер я його розумію! – пояснює Жозе, натякаючи на події двадцятирічної давнини, коли Себ приревнував мене до Каню й вчинив бійку з ним.
• А ти вірно помітив! Ніколи не розглядала питання з цього боку! – сміюсь, - А що ж змінило твою думку?
• Моя донька хоче піти в монастир, через нього і його нащадків! – обурено відповідає Жозе і ми всі покочуємось зі сміху. Ніхто не дивується як просто Жозе визнає дитину, про яку гадки не мав ще день тому. Наче це і не новина зовсім. Я й забула як мої друзі легко все сприймають,
• Так класно вас всіх побачити! – змінюю тему, - А з ким ви ще спілкуєтесь? Наталі? Крістоф? Про Алекса, я так розумію, нічого не відомо.
• З Наталі ми випадково зустрілись на Мальорці цього літа. Вона заміжня, дві доньки, має свої салони краси. Але ти, мабуть в курсі, Каню ж з нею бачився? – відповідає Діана.
• Каню мені нічого не міг сказати про Наталі. Думаю, вони мало розмовляли, якщо ви розумієте про що я, - підморгую, а всі сміються.
• Крістоф в Британії, барабанщик в якійсь маловідомій групі, одружений, про дітей не в курсі, - без особливого бажання розповідає Себаст’єн, - Я зустрів його в аеропорту торік.
• Я сьогодні звернулась до детектива й він щойно надіслав мені номер Алекса, - збентежено видає Каті, озираючи присутніх.
• Подзвони йому, - перехиляюсь через Жозе і накриваю її руку своєю, - Повір, це потрібно, насамперед тобі. З таємницями в душі важко жити, - переконую подругу.