18 глава

Робочий день закінчився. Леся вийшла з офісу та подивилася по сторонах. Стоянка  була майже порожня. «Нічого цікавого»,  помітила вона для себе. А за одно помітила, що ніякого сірого Ланосу поруч з будівлею вже не було. «З такою роботою я скоро стану параноїком!» - подумалося їй. Вона залишила офісну будівлю у себе за спиною та пішла далі вулицею на зустріч з подругою Галкою, міркуючи по дорозі про   те, що з нею сьогодні відбулося. «Зараз же все-все розповім Галинці. Втру їй носа, так би мовити», - радісні думки переповнювали дівочу голівку. Так, їй дуже кортіло, щоб в її житті теж вирували пристрасті. Бо Галчине життя Леся уявляла саме таким. А добра подружка сама змальовувала все, що з нею відбувалося наче бразильський  серіал, де  фонтаном буяли любовні пристрасті. Де кожен день був повен якихось пригод. Галка була ще та фантазерка. Але Леся чомусь вірила розповідям давньої подружки хотіла вірити. Та от, нарешті, не одній Галинці розповідати життєві цікавинки з пригодами та інтригами. Але раптом, Лесі прийшло в голову, чи не позаздрить їй Галинка?

Заздрощів, от чого, Леся завжди боялася! «Ні! Все-все розповідати не буду», - наказала собі Леся, вже майже на порозі кав`ярні. Леся рішуче відкрила двері та зробила крок у середину. Зайшла та побачила подругу, яка на неї вже чекала, сидячи на диванчику та сьорбаючи якийсь  різнокольоровий коктейль через соломинку. Леся порівнялася з Галинкою та привіталася. Галинка одною рукою запропонувала їй сідати поруч, а іншою підсунула до Лесі ще один коктейль, рожевого кольору. «Замовила тобі Космополітен, як ти любиш», - проказала вона крізь зуби, не випускаючи з рота соломинки. Леся подякувала, сіла та підсунула коктейль ближче до себе. Вона весело подивилася на подругу та поспішила поділитися тим, що отримала сьогодні премію у розмірі в пів зарплатні. Галинка підняла голову та зацікавлено подивилася на подругу, нарешті відірвавшись від свого коктейлю та поцікавилася:

• І як ти збираєшся витрачати ці гроші? – з ноткою заздрощів запитала ї подруга.
• Не знаю, -  байдужим тоном протягла сказане Леся та подивилася кудись в бік, - Хоча ні, знаю!
• То як?
•  Нікого зараз не здивувати молодістю. Юних та гарних дівчат, хоч греблю гати.
• Що ти хочеш цим сказати?, - не зрозуміла її подруга та напружилася від таких слів дівчини.
•  Андрій - директор та акціонер захоче, то може собі топ модель знайде. Тому моя юність то не так вже й цікаво.
• Яка ти критична до себе?, - здивувалася таким словам Лесі Галя.
• Я витрачу гроші на покращення себе. Що там зараз модно – шоколадні обгортання, масочки із золота?
• Ти підеш у СПА!, - нарешті здогадалася Галка.
• Піду. І тебе з собою запрошу. Відірвемося, як зможемо!, - проказала Леся. Її очі вмить загорілися від уявлених жіночих радощів.
• Ого! Круто!, – Подруга радісно захитала головою. Її очі теж засвітилися вогниками щастя.

Дівчата сиділи  у кріслах,  завернуті у махрові халатики та з закритими очами. Обидві замовили собі маски із золотом. Тому подруги майже не  розмовляли. Так, іноді щось запитували одна у одній час від часу:

• Требо себе таку золоту для Інсти відобразити, -  нагадала собі Леся.
•  А я зроблю фотки, коли ми переберемося у коктейль-бар. Давно нічого туди не виставляла, - млосним голосом проказала Галка.
• Як, ти закинула свій Інстаграм?, - не повірила Леся подрузі.
• Нічого я не закинула, - образилася подруга, - Ти ж мене сюди кликала не мою Інсту обговорювати. Давай, краще розкажи мені щось цікаве!
• Що цікаве?
• Ну в тебе ж щось відбувається в офісі? В нас, наприклад, головний бухгалтер заміж збирається. Тітоньці за полтос й туди же, - проказала новину та захихотіла Галка.
• Ти таке кажеш, наче, вона не людина. Не може кохати?
• Та хай кохає собі. Навіщо вже цей РАГС в її віці?
• Не знаю. Я така заклопотана своїм шефом та ще цим Ясміной, що мені не до офісних пліток.
• Не цікаво ти живеш!, - зробила висновок Галка.

Леся від образливих слів надулася на подругу та навіть відвернулася у бік. Хоча Галинка це не побачила. Вона ж була с заплющеними очами. Після СПА процедур подруги таки перебралися у бар.  Тут вже можна будо потріщати як слід. Ромова  тепер зовсім не заважала красі. Леся вирішила, що візьме карт-бланш та поставить подругу на місто. Тому почала розмову про шпигунське авто, як їй спочатку здалося. Галинка  подивилася на подругу поглядом, який так й казав: «Не вірю!». Це ще більше підстьобувало та розохочувало Лесю. Й Леся не витримала:

• В нашому офісі давно вже щось відбувається. Тільки зрозуміти це важко! Після чи то смерті, чи то пропажі  першого президента все пішло напере косяк. Олег Дмитрович мав передати частину акцій своїй людині. Сину мав передати та ввести його у коло акціонерів. А замість його ці акції дісталися топ-менеджеру Андрію. Та це його зробили акціонером, але не Олег, а мій теперішній шеф – Денис Павлович Палкін!, - з напором проказала все Леся, - А ти кажеш, що в нас нічого цікавого?!
• Ну може бути, той записав акції на твого Андрія, бо бачив в ньому потенціал. Чого ж тут дивного.
• Еге, а в рідному сині не бачив?! Так не буває.
• Іноді буває. Може його син пив. Чи наркотиками цікавився?
• Не знаю. Цього я вже не дізнаюся. Але все одно, щось та не так. Майже усіх в нас погнали поганою мітлою, як зник Кочмарський. Палкін змінив навіть прибиральниць. Та завдяки цьому я потрапила на самий верх.
• Нова мітла по новому мете! Чула таку промовку? Тобі радіти треба, що ти тепер  там.
• Звісно. Я тепер можу підібратися хоч до Ясміни, хоч до інших чоловіків у дорогих костюмах, - тут Леся  посміхнулася. Її голос став теплішим. Вона закинула голову до стелі, наче  там побачила Ясміну.  А потім повернулася знов до подруги та проказала6 Але…
• Ну що але?, не погодилася Галинка.
•  Я й сама не можу толком зрозуміти що? Іноді думки про Ясміну  тішать мені душу. А потім згадується оце але та стає страшно. Раптом цей Ясміна  замішаний у чомусь поганому? А я вже за нього заміж зібралася.
• Вже заміж зібралася!, - Галка передражнила подругу та голосно засміялася з її слів. Навіть краплі напою полетіли з її рота.