12 глава

«Обирай, Туреччина або Єгипет!» - весело проказав Олег Таїсії. Таїсія повернулася до чоловіка обличчям та покинула годувати качок. «Дивний він якийсь. То пропозицію мені  тут робив. Тепер подорож пропонує!» - пробігло в її голові. «Але ж в мене немає закордонного паспорту!» -  відповіла на це жінка. «Паспорт, хіба це проблема?» - відповів на це чоловік та розвів руками. «Я навіть не знаю, що й мені обрати? Ніде не була, нічого не бачила!» - засоромившись, відповіла Таїсія. Вона подивилася на чоловіка, наче з проханням їй допомогти та вирішити це питання самому.

Олег посміхнувся розгубленій дружині. А сам згадав той час, коли обирав не поміж недорогими курортами, а поміж Балі, Бахрейном та Гавайськими островами. Згадав, як його колишня дівчина так раділа, що вони разом опиняться на біленькому чистенькому пісочку, будуть жити в бунгало, яке загубилося поміж пальм на острові, де майже нікого нема. Ввечері вони би відпочивали у барі, на берегу океану та дивилися, як танцюють Хулу для мандрівників місцеві мешканці. Але тепер все в його житті інакше. Немає Марини, та він існує тільки завдяки теперішній його несправній дружині Таїсії.

Заселилися у готель. Таїсія ходила номером та від усього приходила майже у дитячий захват. «А ліжко яке м’якеньке! А номер який чистий! А з вікна видно море! А ще й фрукти стоять на столі справжні! А навіщо я шампунь брала, як тут він вже є?!» - чулося від неї. Олег поглядав на дружину  та йому було дуже приємно, що вона від усього у захваті. Подумки він так і не зміг її з кимось порівняти. Не було в нього ще такої жінки, щоб так на все по-дитячому реагувала. Навпаки, перша дружина Наталя все бачила в песимістичних кольорах та майже від усього була незадоволена. Може тому він з нею врешті решт розійшовся. Далі були дівчата - туди-сюди, так він назвав той період часу. Вони тільки брали та нили, що мало подарував. А потім він зустрів Марину. І все було би добре, але на останок вони полаялися  на такій дрібниці! І зараз Олег тяготився тим, що жінки не стало, а останні згадки про неї були саме про цю лайку. Тому Таїсія та її охання та ахання застали його наче зненацька. Як на неї реагувати він не знав. Просто посміхався та радів в середині. Таїсі вже відкрила валізу а витягала на ліжку свої речі. Олег слідкував за нею та спіймав себе на думці, о раніше не придивлявся до того, як одягнена та що носить його жінка.  Дешеві  брюки до кісточок, такі ж прості футболки, сіра сукня з розрізом, наче вечірня - все було просте та  нецікаве. Нарешті, жінка витягла головне – купальник. Він був чорного кольору, закритий без родзинок та цікавинок. «Монастирський» - охрестив його подумки Олег. Олег дивився, як дружина розглядає свій плавальний костюм та запропонував:

• Ну що, гайда на пляж!
•  А не зарано?, - Таїсія відірвалася від розглядання свого купальника та подивилася на чоловіка якось налякано.
•  Та ні.
• А ти не голодний з дороги?
• Голодний?, - Це питання здивувало Олега. Весь час він тільки й думав нарешті опинитися біля води. Де буде приємна прохолода.
• А ти голодна?
• Ні. Просто дбаю про тебе.

Олег встав з кресла та поліз у свою валізу. Його плавки лежали зверху, тому не прийшлося викладати увесь багаж. Він витягнув їх та пішов у душ переодягатися. За мить й він був вже готовий. Таїсія  зраділа його такій швидкій появі. Та побігла в душ з радісними криками. Вийшла сором’язливо кутаючись у білі махрові рушники. Олег вийшов, а Таїсія переодяглася у літній строкатий сарафан.

Подружжя вийшло на двір. Таїсія озирнулася навкруги, намагаючись усе-усе роздивитися в перший же день. Шикарний готельний комплекс вражав своїми масштабами, прозорий, блакитний басейн, поряд лежаки під живими

кокосовими пальмами, фантастичні, заповнені золотим білим піском

пляжні зони. Безліч варіантів для розваг. Біля басейну бамбукові лежаки. Таїсія відчула деяку розгубленість. «Чого ти?» - не зрозумів її вираз обличчя чоловік.

• Ти тільки подумай? Немає настирних дзвінків, проблем, пожежі у

вирішенні нагальних питань, ніхто не смикає. Натомість — спокій,

море, сонце, екзотика.

•  Так. Ти правий. Сама не розумію, чого злякалася?

Олег обняв за плечі дружину та вони вийшли за територію готельного комплексу. Олег, який багато разів був і за кордоном і в терції, упевнено повів жінку на пляж. Вона крокувала за ним маленькими кроками, а в руках несла пляжну велику сумку з рушниками та водою.

Пляж був майже порожній. «Дивно. Чого так мало народу? Я колись була у Криму. Так от там було яблуку ніде впасти», - повідомила Таїсія. Вони обрали лежаки неподалік від води. «Яка краса! Можна не про що два тижні не думати: не про магазин, не про ринок, закупки, продажі…», - проказав Олег, вмостившись на лежаку. « Я за маму думаю. Чи вправиться вона сама в магазині?» - сумно проказала Таїсія. «Вправиться. Вона так мною на городі командувала. Що їй гарнізон можна довірити, не те що якийсь магазин!» - весело відповів їй чоловік. Олег підставив обличчя легкому вітерцю та ловив задоволення. Таїсія знов піднялася, зняла сарафан та вляглася назад. Вона одним оком подивилася на чоловіка та зловила себе на думці, що ніколи не бачила його майже усього голим. Вона відвернулася, щоб той не помітив, що вона його розглядає.