Долина Зірок

Захмарний вир

Хвилі спокою порушує прибій,
Поглинаючи сонцевидне проміння.
Людина з часом все веде двобій,
Перебуваючи у світлі нічного склепіння.

Пориньмо разом у захмарний вир
В обійми мрій далекозорих,
Де скрізь в душі панує мир
Та радість криється в степах просторих.

Щоб потопати й не тонути,
А на лиці вуста цвіли,
І гнів на спокій обернути,
І щоб літа так наші йшли.

♡ 𝓫𝔂 𝓶𝓮♡

05.05.2022.

Подобається

#2455 в Різне
#625 в Поезія

Відредаговано: 15.07.2022