Долина Зірок

Захмарний вир


Хвилі спокою порушує прибій,
Поглинаючи сонцевидне проміння.
Людина з часом все веде двобій,
Перебуваючи у світлі нічного склепіння.

Пориньмо разом у захмарний вир 
В обійми мрій далекозорих, 
Де скрізь в душі панує мир 
Та радість криється в степах просторих.

Щоб потопати й не тонути, 
А на лиці вуста цвіли, 
І гнів на спокій обернути, 
І щоб літа так наші йшли.


  ♡ 𝓫𝔂 𝓶𝓮♡

05.05.2022. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше