Це кожен на собі відчув
В хвилини радісні, чудові,
Яким щасливим тоді був
В дні незабутні й загадкові.
Не купиш за гроші його,
За багатства іноземні й дари.
Ми не цінуємо свого,
Лиш заздрість шепче: "Забери!".
Люди кидають все, аби знайти своє,
Все забувають, і ідуть, шукають.
Заради свого щастя заберуть твоє,
Але що потім з цього мають?
Без нього ти потрапиш у неволю,
Світ стане сірий і без барв.
На краще завжди змінює всім долю,
Цінуй його, адже це справжній скарб.
З ним щодень - це нова казка,
Прекрасного передчуття.
Чи потрібна тут підказка?
Це звичайне людське ЩАСТЯ.
♡ 𝓫𝔂 𝓶𝓮♡
28.06.2020.
Відредаговано: 15.07.2022