Глава 9

Прим. від автора: перед прочитанням раджу увімкнути трек

TJ Stafford - Catch

Робочий день добігав кінця, а це означає, що час потихеньку збиратись та викликати таксі додому, адже у Кем сьогодні святкування весілля кузени  -однієї з найдорожчих людей в її оточенні. Макс та Катрін зайняті вже котрим по рахунку, побаченням під відкритим небом у якомусь дорогому ресторані. А так, як сьогодні без власного авто, спробую найняти. Так, беруть таксисти зараз недешево, але все ж довезуть до потрібної точки. Для таких випадків встигла завести знайомого, який безпечно, комфортно та без залицянь зуміє доставити туди, куди треба. Набравши необхідний номер, залунали добре чутні гудки.

-Слухаю.

-Майкле, доброго вечора. Скажіть, будь ласка, а чи не могли б Ви прийняти зараз моє замовлення щодо підвозу?

-І Вам доброго вечора, Мері. На жаль, буду змушений в цьому відмовити, адже я не знаходжусь в місті. Буквально вчора прилетів до родини в Німеччину, тому допомогти не можу.

-А, зрозуміла. Добре тоді, дякую, що відповіли на дзвінок та пояснили.

Я намагалась якомога спокійніше говорити, приховуючи розчарування.

-І Вам всього найкращого. До побачення.
Чорт забирай, таксист не знаходиться в місті і навіть не в країні. Що робити? Як добиратись до будинку? Бляха, наче закон підлості спрацював. Саме в цю секунду всі працівники покинули територію компанії, тому ідея поїхати з кимось відразу летить у смітник. Молодець, Мері, в цьому вся ти. Ні, щоб взяти план завтрашнього дня додому та після вечері оглянути його детально, вирішила залишитись та зробити це тут. Ця звичка залишилась з минулих років, а саме з юнацьких. Мати часто наполягала знайти роботу, аби заробити грошей для випивки з п’яними компаніями. Доходила навіть розмова до того, щоб відправити мене стояти поблизу дороги та займатись проституцією. Зі скандалами та суцільним ігнором, який міг тривати більше ніж два дні, але все ж зуміла добитись відмови від такої пропозиції. Не вистачало ще продавати своє тіло, аби в домі знову з’явилась водка чи текіла. У мене є гордість і честь. Їх буду завжди захищати від усіх будь - якою ціною. Тому не залишалось іншого вибору, окрім пошуку заміни. Будівництва, бари, стрип - клуби - хапалась за будь - яку вакансію, аби була змога дати щось їй, а решту відкласти подалі. Все виходило успішно завдяки знайомим. Кожен з них розумів ситуацію і прикривав перед страшною жінкою, говорячи ту суму заробітньої плати, яку говорила сама. Почувши їх, довіра в мій бік зростала в фінансовому плані.

-Мері, ти ще не поїхала додому? Не треба працювати понаднормово, це не є корисним для здоров’я.

Я здригнулася від страху. Хвала богу, це був лише Алекс, який, на диво, все ще також залишався в офісі. Можливо, закінчував оглядати важливі папери?

-Я якраз і збиралась вже їхати, Алексе, але таксі недоступне, зі знайомими також проблематично. Зараз буду намагатись знайти вихід із ситуації.

-Так давай я тебе підвезу? Нам якраз добиратись по одному напрямку.

-Мені якось некомфортно приймати твою пропозицію, якщо чесно..

Чоловік різко перебив мене, не давши закінчити почате речення.

-Мері, тут немає нічого некомфортного. Я просто в якості хорошого знайомого, не тільки як бос, підкину тебе до будинку. Тим паче, на даний момент, це є єдиний шанс туди дібратись, адже, як ти і сказала, всі зайняті і забрати не мають змоги.

Подумавши декілька секунд, все ж зрозуміла, що він має рацію.

-Ти правий, Алексе. Добре, тоді буду рада, якщо підвезеш до потрібного місця призначення.

-Тоді рушаймо.

Підійшовши ближче, бос, як щирий джентльмен, схопив мою маленьку сумочку. Хотілось забрати її, але той кинув попереджувальний погляд, в якому можна було прочитати декілька слів: “не приймаю жодних заперечень”. Ну добре, треба буде найближчим часом як слід віддячити. Минув лише деякий час, а вже стільки зумів зробити. Не хочу залишатись в боржниках.

***

Підійшовши до авто, Алекс, як і в попередній раз, ввічливо відчинив передні дверцята. Подякувавши, сіла всередину та поклала на ноги свій клатч, який все ж на подвір’ї вдалось забрати з його рук, хоча  віддавати назад не хотів, від слова зовсім.

-Адреса та ж сама, вірно? Нічого не змінилось?

-Я здивована, що ти до сих пір пам’ятаєш адресу мого будинку. Так, все ще там живу, без змін.

-У мене занадто хороша пам’ять. Легко закарбовуються такі моменти в голові.

Не звертаючи увагу на останні слова, що були сказані чоловіком, потягнулась до паска безпеки, аби пристігнутись. Як би не намагалась смикати, піддаватись не хотів. Схоже, з цим у водія є малесенькі проблемки.

-Бляха, та чому ти не тягнешся? Десь заїло чи що?

-Дозволь мені.

Алекс нахилився занадто низько та все ж зумів допомогти з вирішенням форс - мажору. Повернувшись, мої губи випадково доторкнулись його щоки, залишаючи занадто помітний слід від помади. Коли чоловік відчув дотик, миттєво відреагував та повернувся, зустрічаючись з моїм поглядом, в якому легко знайти шок та неочікуваність.

-Перепрошую, я.. я не навмисно це скоїла. Це сталось випадково. Дозволь витерти.. слід. Якраз в сумці маю вологі серветки..