Глава 6

Випадки, які зводять нас з людьми, не збігаються з часом, коли ми їх полюбимо: ми можемо зіткнутися з цими людьми до того, як усе почалося, і потім, коли все вже скінчено, але перша поява в нашому житті людини, яку нам пізніше судилося полюбити, заднім числом знаходить нам силу передбачення, ознаки.

Марсель Пруст. Кохання Сванна

Прим. від автора: для цієї глави є декілька саундтреків, скажім так. Для першої частини рекомендую увімкнути ZLATA OGNEVICH - One Day

Мій сьогоднішній ранок почався з того, що зуміла пропустити звук “найулюбленішого” будильнику. Замість того, щоб відкрити очі о 6.30, це відбулось о 7 годині. Прокляття, тепер доведеться якомога менше часу витрачати на макіяж! Ну що ж, буду наносити його по мінімуму!

Господи, Мері, вмієш ти спізнюватись в день співбесіди до Sayrus company. Так - так, я йду влаштовуватись в компанію, якою володіє родина Райдера. Ну а чому б ні? Мені потрібна робота, а в них якраз є вільна вакансія помічника генерального директора. Тому потрібно цього разу прибрати яскравий колір та одягтись в офіційно - діловий стиль. Біла блузка, чорна спідниця та білі туфлі на підборах, які мають форму шпильки. Весь цей образ був завчасно підготовлений та обережно висить у шафі. По крайній мірі, даний дрескод є в кожній фірмі при першій зустрічі з директором чи тими, хто проводить першу зустріч. Тому необхідно прямо зараз бігти в ванну кімнату та приводити зачіску до нормального стану.

***

-Кому я вже потрібна в такий важливий момент?

Стоячи біля дзеркала, намагалась ідеально нанести помаду, паралельно заспокоюючи себе. Лише не хвилюватись, тільки не хвилюватись! В кінці кінців, це може призвести до того, що все зіпсую і не отримую шанса на отримання вакансії. Через секунду на телефон надходить дзвінок з невідомого номеру. Дивно, хто це може телефонувати? Можливо, Катрін змінила номер? Але тоді вона обов’язково б попередила повідомленням в WhatsApp чи Telegram. Є ще варіант, що ця інформація могла бути передана Максом, але він нічого не говорив з цього приводу. Так вже і бути, візьму слухавку, бо цьому края не бачити. Якщо дзвонять шахраї чи якийсь лохотрон, одразу кину слухавку.

-Слухаю.

-І тобі доброго ранку.

Прим. Для цієї частини прошу увімкнути Cem Adrian, Sena Sener - Yine Mi Yol

О ні, тільки не це. Голос, який я мріяла більше ніколи не чути. Голос матері. Людини, яку все життя ненавиділа, ненавиджу і буду ненавидіти. Людини, яка зіпсувала моє дитинство, яка винила маленьку дівчинку в усіх своїх бідах.

-Ти так і будеш мовчати, - вивела з думок вона. Не думала, що цей дзвінок повториться через півроку. Саме тоді вона вимагала повернутись та піклуватись про неї, після чого у відповідь пролунала жорстока відмова та блокування в усіх соцмережах включно з номером, який довелось одразу ж змінити. Цікаво, де вона змогла дістати новий?

-Я вважаю, що нам нема про що розмовляти, дорога моя матінко, - сказала холодним тоном. За весь цей час їй вдалось забрати ту теплоту, з якою не дивлячись ні на що, відносилась до неї.

-Ні, нам треба поговорити. Що, вже забула про існування матері? Не потрібна я тобі вже? Чекаєш, поки я відкинусь на той світ?

Ох, знову починається. Вона завжди починає так говорити, коли треба знову щось вимагати від мене. Але матір забуває про одну важливу деталь: я вже не дитина і ці маніпуляції не діють вже з давніх - давен. Настільки вже байдуже, що на душі не залишилось і долі любові до цієї жахливої людини.

-Шкода, що не відкинулась, залюбки приїхала на твої похорони і станцювала б на них переможний танець. А тепер забудь оці свої маніпулятивні трюки і кажи прямо, що ти хочеш від мене.

-Ось так ти про мене говориш? Ось така від тебе подяка за те, що дала тобі життя?

-Саме така, а чого ти очікувала? Що я буду вдячна за все погане, що ти скоїла по відношенню до рідної доньки? Нагадати тобі причини мого негативного ставлення? Пам’ятаєш п’яні посиденьки у нас вдома, які в будь - який момент могли закінчитись бійнею? Хм? А покарання? Розбила чашку чи тарілку - два дні без їжі або без друзів.. Не помила посуд після тих самих гостей - всю ніч стоячи на колінах у кутку. І не дай боже, щоб я проронила хоча б одну сльозинку через біль і розбудила тебе! Пам’ятаєш це все, мамо?

У слухавку почула мовчання, яке тривало декілька секунд. Що, язик проковтнула? Чи не хоче визнавати власну провину? Скоріш за все, тут обидва варіанти підходять.

-Доню, але ж це було для твого блага. Ти поглянь на себе зараз, яка ти виросла. Сильна, незалежна, можеш дати відсіч і постояти за себе..

Тут, не витримавши, довелось її перебити, хоча й не люблю взагалі цього робити.

-Але якою ціною? Я була дитиною, яка рано стала дорослою! Дитиною, у якої відібрала щастя рідна матір! Дитина, яка боялась рідної матері!

Жінка у відповідь лиша причмокнула в знак незадоволення. Ну звісно, кому сподобається слухати жорстоку правду про себе? Саме таку реакцію я і очікувала почути.

-Мері, ти ж повинна зрозуміти, мені було важко..