1

Після канікул усі класи повернулися до школи. В 11–А учні жваво обговорювали , де побували й як відпочили , в також що планують робити цього року . Раптом задзвонив дзвоник, і в клас увійшла їхня класна керівниця.

– Добрий день ! Ви знайте новину? – запитала вона , ставлячи у вазу квіти , які їй щойно подарували.

– Яку ? – перепитала Аліна відома у школі як стерва.

– У вас буде новенька.

– Що!? – вигукнули половина класу .

– Нащо вона нам? Нам і так нормально, – озвалися Ян , популярний у школі хлопець і капітан футбольної команди.

– Яну, я ж нічого не рішаю . Але якщо вже хочете її виганяти, то робіть це тихо будь ласка! – сказала вчителька й підняла брови. 

– Пані Команда , а ви її бачили? - поцікавився хтось .

– на жаль, ні .

– Гаразд , то як ви відпочили?– спитала вона через кілька хвилин.

Учні почали ділиться своїми враженнями.

Через три години всі розійшлися по домівках, адже в перший день був лише збір із класним керівником. 

Наступного дня вже почалися уроки . 

На першому вчитель запитав: 

– Я чув, що у вас буде новенька. Це правда?

– Так!– озвалося половина класу.

– В  я її звати?

– Ми не знаємо, –відповіла Ніка. – Вона мала з'являється сьогодні.

– Ну що ж, якщо її немає, можливо , запізнюється. Почнемо урок..

Після кількох занять у школі з'явилися дівчина якась. Її зовнішність була темною й загадковою . Вона зайшла в кабінет директора .

– Це , мабуть , новенька?!– прошепотів хтось.

– Так, я їх теж раніше не бачила , – озвалося інша дівчина .

Через кілька хвилин вона  вийшла новенька. Усі погляди звернулися на неї. Чорне волосся, зібрання у невдалий хвіст, чорні порожні очі. Виглядала вона водночас красива і холодно.

Багато хто відразу заговорив про її вроду . Навіть Ян зацікавився нею , в Аліна, як була закохана в нього , почала ревнувати .

Наприкінці дня більшість уже й забули про новеньку, адже кожен мав свої проблеми. День минув у звичайному ритмі , ніби її не було. 

Та настав новий день...