Долі
Знову вище світу цього.
- І що тепер? – підвела Недоля погляд на сестру, тримаючи спільну життєву нитку Марії та Івана.
- Дамо їм ще діток двоє й добробут, щастя та міцну любов!- заплітала Доля нитку.
- Війну, ще додамо і кров!- продовжила Недоля.
- Ти цю війну заплела вже мільйонам!
- Та, що ж я можу учинити, коли примушена це все робити? Це їх вибір – лиш людей, а я виконую роботу!
- Не приплітай, хоча б скорботу! – гримнула Доля на сестру. – Іван повернеться живим!
- Хай так, – хитро поглянула Недоля. – Та будеш винна ти мені!
- Гаразд, десь в іншому і поступлюся, але тут ні! Нехай живуть до сотні літ, переживуть перепитії, утілять у життя всі мрії!
- Й загинуть разом в один день - у катастрофі! – закінчила плести нитку Недоля й обрізала її.
- От завжди все ти зіпсуєш! – обурилась Доля.
- Бо забагато ти даєш! – видихнула Недоля. – Давай, нову вже треба плести!
- Сюди людині цій заплести…- взяла до рук нову життєву ниточку Доля.
Отак стоять вони, плетуть й не знати, що кому дадуть!
#4950 в Фентезі
#1640 в Містика/Жахи
Відредаговано: 04.06.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
