Доктрина розвитку України

4.3. АРМІЯ

Армія – дзеркало нації в часи військових викликів. Рівень розвитку збройних сил тісно пов'язаний з соціально-економічним розвитком держави. Від рівня досягнень в економіці залежить технічний рівень збройних сил. Наша держава має створити міцну економіку, щоб мати міцну та ефективну армію. Загроза Україні  існувала й буде існувати ще багато років. Для того, щоб з нами рахувались близькі й далекі сусіди, потрібно мати міцну надсучасну контрактну армію, армію строкової служби та ефективний резерв з плановою та регулярною перепідготовкою. 

Армія, як і держава, має мати  свою Військову оборонну Доктрину, в якій мають бути відображені цілі та сутність армії, її оборонні функції. Мають бути сформовані та переписані армійські устави.  Такі устави мають поширюватись не тільки на рядових та сержантів, а й на нижчу, середню та вищу ланку офіцерів, включаючи генералів. Має впровадитись демократизація армії з правом власної думки та дорадчого голосу. Має бути сформований  етичний кодекс та кодекс честі в армії.  Служба в армії має бути не почесним обов’язком громадян, а велика честь!

Потрібно чесно визначити, що наша армія, не дивлячись на значні перемоги на війні з Росією, ще потребує  подальшого і серйозного реформування, як в плані взаємовідносин в армії, так і в сучасній тактиці ведення бойових дій.  Наша армія уступає агресивній сусідці – Росії по кількості озброєння. Війна на нашій території вже ведеться більше десять років. Наші успіхи, під час повномаштабої агресії тісно зв’язані й залежать від строків поставок сучасного західного озброєння. Недосконала та бюрократизована система закупівлі сучасного новітнього озброєння створеного українськими інженерами. На замовлення зброї мають впливати ті, хто її використовує! Тобто руки нашої армії зв’язані, а успіхи й терміни завершення війни залежать від поставок нашими партнерами далекобійної зброї. Противник знищує нашу критичну інфраструктуру, здійснює геноцид нашого народу, а можливості армії   обмежені нашою недолугістю.

Війна показала наші слабкі місця: низька ефективність співпраці влада – армія, відсутність сучасної й ефективної  протиповітряної оборони, авіації, дієвих наземних безпілотних систем, відсутність ефективної системи боротьби з дронами, відсутність власних надсучасних засобів зв’язку (яких не зможе запеленгувати противник), а в зв’язку з ліквідацією інженерних військ  та їх повільним відновленням - відсутність сучасних ефективних оборонних споруд та відповідної новітньої техніки для їх побудови, від чого і гинуть наші воїни.

Сучасний театр військових дій суттєво відрізняється від того, який ми знали. Тому реформування та демократизація збройних сил  мають бути дієвими. Орієнтуватись на стандарти НАТО та купувати застарілу військову техніку -  це плентатись у хвості сильних. Нам потрібні власні здорові амбіції та Українські військові стандарти, орієнтовані на ХХІІ століття. Сьогодні час робити акцент не на розвиток важких озброєнь та побудову великих військових кораблів, а на розвиток новітніх військових технологій, на робототехніку, безпілотні наземні, надводні, підводні та літальні апарати, що суттєво мають відрізнятися від існуючих у світі як по технічному і бойовому оснащенню, захисту від ПВО, РЕБів  так і по системі управління ними з залученням штучного інтелекту.  Нам потрібно розвивати ефективну робототехніку, будувати невеликі, надійні, сучасні і потужно озброєні  надшвидкісні військові катери, надлегкі і потужно озброєнні  танки, самохідні гармати, яких ще немає у світі. Кожний вид нашої зброї, починаючи від стрілецької має бути надсучасним  та не мати аналогів у світі.  Основними новітніми напрямками розвитку нашої армії мають стати армійська розвідка, прослуховування противника, активні дії в кіберпросторі, створення надійної, контрольованої  і керованої зброї з штучним інтелектом, забезпечення військових частин надсучасним озброєнням. Армія має бути невеликою, мобільною, але якісно новою та ефективною. Концепцією ведення бойових дій має бути нанесення  ефективних точкових ударів по місцях технічного і військового забезпечення та логістиці ворога. Оборонна тактика ведення військових дій має бути подібною до Ізраїльської:   

- попередження конфлікту;

- дезорганізація противника;

- ефективне стримування противника;

- ефективна й чітка логістика;

- запобігання втрат серед цивільного населення.

Подальше реформування  армії - по  принципу демократизації взаємовідносин в ній та рівню професійної підготовки. Війна показала, що командири бригад та батальйонів, котрі були цивільними менеджерами і не мали професійної військової освіти, більш ефективні, а їх підрозділи несли менші втрати  ніж підрозділи, керовані кадровими офіцерами. Відповідно підготовка військових кадрів на всіх рівнях потребує повного перезавантаження.

В армії мають суттєво змінитися взаємовідносини між рядовими, старшим та молодшим офіцерським складом, між молодшими офіцерами - сержантами і рядовими. Має надаватися  ініціатива молодшим командирам та офіцерам по принципу: «кінцеве завдання ставить вищестоящий командир, а як це виконати, вирішують сержанти, молодші офіцери і командири, а в окремих випадках за участю бійців», які мають залучатися до вироблення тактики ведення певних рівнів місцевих бойових дій,  що зменшить санітарні втрати під час ведення бою. Сержанти та солдати повинні мати можливість вимагати в вищестоящого керівництва  заміни неефективного командира. Під час ведення бойових дій має своєчасно проводитись ротація бійців для уникнення їх виснаження. Ротація одного підрозділу на інший має проводитись в певному часовому інтервалі за принципом поетапної передачі позицій та існуючих нюансів з особливостями ландшафту та поведінки ворога, що дасть змогу зменшити санітарні втрати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше