Укладання Угоди

Глава 1: "Укладання Угоди"
Артем
Усе мало бути ідеально. Тендер на забудову ділового кварталу "Кристал" — вершина моєї кар'єри. Але Містер Вілсон, головний інвестор, мав дивне бачення успіху: "Надійність, Артеме, це не лише бетон і скло. Це сім'я. Наречена. Стабільність". Я, 32-річний затятий холостяк, який віддавав перевагу вивіреній тиші свого лофту, раптом опинився перед вимогою: заручитися.
Звісно, я мав план. Ідеальний план. Я мав знайти жінку, яка буде втіленням стриманості та елегантності, і підпише контракт про цілковиту конфіденційність. Проте моя зустріч із третьою кандидаткою була провальною. Вона вимагала занадто багато грошей і була занадто балакучою. Втома від пошуків загнала мене в кав'ярню, де я намагався знайти залишки раціональності у подвійному еспресо.
І тут вона увірвалася. Софія.
Вона влетіла у двері, пахнучи корицею і чимось, що нагадувало свіжоспечений бісквіт, ледь не збивши з ніг офіціанта. Її светр був незграбно заляпаний борошном, а в руках вона стискала папку з яскравими, хаотичними малюнками тортів. Вона була втіленням усього, що я ненавидів: безлад, непередбачуваність, хаос. Вона голосно сперечалася з менеджером про відсутність термінового замовлення, і цей галас був нестерпним.
Але в той момент, коли вона відкинула з лиця неслухняне пасмо, я помітив деталі: неймовірно чисті, проникливі очі, і рішучість, з якою вона захищала свій малюнок торта. Вона була справжньою. І тут у моєму раціональному мозку спрацював холодний, цинічний розрахунок: її хаос може стати моєю найкращою маскувальною сіткою. Ніхто не запідозрить, що стосунки з такою емоційною жінкою можуть бути фальшивкою. А її відчайдушний вигляд натякав на те, що їй, швидше за все, потрібні гроші. Багато грошей.
Я підійшов до її столика. Поклав свою візитку поруч із ескізом торта і сказав: "Мені потрібна наречена, і, здається, вам потрібен фінансовий спонсор. Це ділова пропозиція. Давайте обговоримо ціну вашого хаосу". Я чекав гніву, але вона просто взяла мою картку і подивилася на мене з обережною, але рішучою цікавістю.
Софія
Ранок був жахливим. Я мала терміново відправити ескіз торта для корпоративного замовника, який мав покрити хоча б частину витрат на лікування бабусі. Але в кав'ярні не прийняли замовлення, і я відчувала, як розсипається мій останній план. Бабуся, кондитерська, банкрутство — ці слова дзвеніли в моїй голові, заглушаючи навіть гучний суперечку з менеджером.
Я сиділа, почуваючись на дні, коли до мене підійшов він. Ідеально випрасуваний костюм, холодна, майже крижана аура. Його обличчя виражало таку глибоку, неприховану зневагу до мого зовнішнього вигляду, що я ледь стримала бажання кинути в нього шматком недопеченого тіста. Це був Артем Власенко — знаменитий архітектор.
Його пропозиція прозвучала цинічно: "Мені потрібна наречена, і, здається, вам потрібен фінансовий спонсор. Це ділова пропозиція. Давайте обговоримо ціну вашого хаосу". Мій хаос? Яка зухвалість! Але коли я подивилася на його візитку, я побачила суми. Суми, які могли врятувати мою бабусю і мій "Солодкий Куточок".
Гордість кричала: "Відмовся!" Але відчай був сильнішим. Це була фальшива угода, але вона була моєю єдиною надією.
Наступного дня ми зустрілися у його офісі. Він виглядав, як зірка "Форбс": білі стіни, мінімалізм, і жодного натяку на людське тепло. Він розклав переді мною "Договір про Заручини".
— Жодних емоцій, жодних торкань поза публічними заходами, — пояснював він, не кліпнувши. — Я оплачую ваші борги, ви граєте мою наречену протягом місяця.
— Або до виграшу тендеру, — уточнила я, відчуваючи, як мене нудить від цієї ділової атмосфери. — І я хочу, щоб сума була достатньою для операції моєї бабусі.
Коли я назвала суму, його брови лише трохи піднялися. Він погодився. Я підписала папери, відчуваючи себе акторкою, яка продає свою душу.
— Добре, Софіє, — сказав він, повертаючи мені копію. — З цього моменту ми — найстабільніша і найзакоханіша пара міста. Завтра починається репетиція. І, будь ласка, жодного борошна на моєму "Майбаху".
Я вийшла з його кабінету, тримаючи в руках контракт, який гарантував мені гроші і дарував мені на місяць цього нестерпного, ідеально холодного чоловіка. Я не знала, чи виграю я від цього, але точно знала, що цей "план" зруйнує щось у моєму житті, імовірно, мою раціональність.