Розділ 8

Андреас

  Зустріч з Адою не настільки і неочікувана. Як не як вона тут навчається і проживає.

  Сьогодні хотів повідомити її про п'ятничне побачення. Якась муха вкусила запросити її сьогодні хоч в мене ще справи. Давати задню тепер якось не дуже гарно. Лишається вести з собою. Судячи з першої зустрічі, дівчина вона бойова, раптом і бої оцінить.

  Ада приємно мене здивувала. Щоб молода жінка і зібралася за хвилину — це з розділу казок. Попередні панянки як мінімум півгодини витрачали на збори. В голові знову промайнула думка про те, що слід собі дружину знайти. Батько в останні роки дуже внуків зажадав. Хоче малих карапузиків побавити. Краще б сам одружився — він ще не такий старий.

∆ ∆ ∆

  Підпільні бої насправді завжди знаходяться під наглядом. Раніше намагалися заборонити і все таке, зараз зрозуміли, що те що не можна викоренити, треба очолити. Свої люди засідають майже у всіх великих кримінальних угрупуваннях і ці бої не виключення. Надійшла скарга про жорстоку поведінку учасників. Можна сказати, що смішно якби бої були без жорстокості, то це вже не бої але міра поведінки має бути у всьому. Саме, щоб переконатися у адекватності бійців і кураторів я сьогодні тут.

  Про те, що Арій обіцяв скласти компанію я благополучно забув.

∆ ∆ ∆

Влада

  Екстравагантний вибір місця куди можна зводити дівчину обрав Андреас. Хоча чого ще можна очікувати він людини, яка нагадує мені серіального Джона Костянтина. Андреас навіть галстук носить свобідним, а ще він блондин і, як показали наші зустрічі, любитель легкої щетини.   Шалена ідея застрибнула в голову і так там і залишилася. Оскільки відносно недавно я побувала у улюбленій крамничці і придивилася один сувій, а коштує він не мало... На подібних зборищах не обходяться без ставок. Так як ще рановато, то людей майже нема. Лише п'ята вечора.

  Поки Андреас розмовляв з якимось типом , котрий вищий за мене голови на дві, лисий і з тату змії на темній шкірі, я роздивляла бійців. Вони просто тренувалися. Хто з живим партнером, хто з грушею.

  — Адо, не нудьгуєш? — Андреас підкрався ззаду і зупинився за спиною не торкаючись мене.

  — Та ні.

  — Прогуляємося ярмарком? Потім я змушений буду сюди повернутися і, якщо захочеш, проведу тебе до академії.

∆ ∆ ∆

Через пару годин ми повернулися в зал для боїв. Робочий день у більшості простого населення підходив до кінця. Людей в зоні бару все додавалося.

  Мій погляд зупинився на двухметровій дитині. Молодий хлопчисько, молодший за мене мабуть, грав м'язами. Коли я слідкувала за його тренуванням, помітила, що він покладається на силу але от з швидкістю і рухливістю проблеми.

  — Андреасе, я можу тебе дещо попросити? — підслухана розмова дала зрозуміти, що кожен бажаючий може взяти участь у боях але бійці не мають права поставити на себе.

  — Для тебе що завгодно, Адо. — ловелас, що сказати. З таким голосом можна працювати Змієм в Едемі.

  — Зроби ставку, будь ласка. — Андреасове обличчя смішно витягнулося. Якби ми були у мультфільмі, його брови, мабуть, заховалися б у блондинистій шевелюрі. — На мене. — добавила я, швидко всуваючи чоловікові гроші у руки, і побігла до організатора боїв, ну я думаю, що це він.

  Як би не було дивно але вмовила я його доволі швидко. Якраз мав починатися перший бій для розігріву публіки. Мені, навіть, дозволили обрати противника — одного з тих, що мали бути першими.

  Нас вивели на ринг. Перш ніж почався поєдинок, довелося простояти ще близько десяти хвилин, поки незначна публіка робила ставки.

∆ ∆ ∆

Андреас

  Божевільне дівчисько! Я подумав, що вона так жартує але ж ні, от стоїть на татамі.

  Будь у мене трохи більше здорового глузду, витягнув би її силою. Не місце дамі там. Натомість я зробив ставку. Цікаво, що з цього вийде.

  Хтось торкнувся мого плеча.

  — Ар, тьфу на тебе, налякав.

  Пролунав гонг. Друг глипнув на ринг і тихо вилаявся.

  — Хто її туди пустив? — Арій насупився.

  — Аду? — як дурак, уточнив я. В принципі мені теж не подобається, що дівчина на рингу але це був її вибір. Якщо щось піде не так, я зупиню цю вакханалію.

  — Владу! — майже заричав друг.

  Противник Ади чи Влади насувався на неї. Я застиг не відводячи погляду. Дівчина піднирнула під руку хлопця і копнула його по нозі. Або її удар був неймовірно сильним, або вона попала по нерву і у противника підігнулася  нога — той впав на одне коліно. Долоні Ади з гучним хлопком опустилися на вуха хлопця. Він намагався встати і відповісти на атаку але після того як Ада короткою серією блискавичних ударів пройшлася по його спині, впав на живіт.

  Глядачі затихли, не вірячи розглядали переможця. Разом з глашатаєм на татамі ступив ще один чоловік.

∆ ∆ ∆

  Влада

  — Ладо, поверни йому рухливість і за мною.

  Ой мама! А він що тут робить?! Між тим я кинулася виконувати наказ.

  — Так, майстре.

  Як тільки ми покинули ринг, майстер схопив мого противника за вухо і потягнув того у кімнатку де бійці готувалися до боїв і відпочивали. Мене ж він підштовхував за плечі.

  Як нашкодивші діти ми предстали перед мессом Крігаром, ну й ім'я.

  — Ладо, молодець. Такого бугая завалила і хвилини не пройшло.

  Після того як мене похвалили, месс повернувся до хлопця, склавши руки на грудях і звівши брови до перенісся:

  — А ти, йолоп малолітній, як міг дозволити дівчиську себе завалити?! — в проході появилося двоє моїх знайомих. І якщо з одним я прийшла, то іншого не очікувала тут побачити. Оскільки майстер стояв спиною до дверей, то не побачив їх. — Якого вас взагалі сюди занесло?! Я ще можу зрозуміти Джима, забороненого більше жадається але ти Владо. Ти ж дівчина!