Додому

Розділ 2

Влада

  — Месса Влада, що за розмови? — жіночка в роках, які додавали їй лише шарму зробила мені зауваження.

  І як я маю на це реагувати? В минулому житті, мабуть, вибачилася і продовжила слухати лекцію. Але тепер...

  — Месса Лісандра, пробачте але ця муха мені докучає половину пари. Можна відкрити вікно і вигнати її?

  — Пожвавіше, мессо.

  Що ж, якщо викладач дала добро... Я відчинила віконниці і кинула магнітне закляття на стіну біля вікна ззовні. Другу частину чар на одногрупницю, що сиділа позаду мене. Іветта з вереском вилетіла з-за парти. Їй пощастило що сиділи ми саме в боковому ряді біля вікон. І от результат її підколів — тепер вона примагнічена до стіни будівлі проклинає мене. Хай ще радіє, що ми на першому поверсі.

  — Месса Влада, що ви витворяєте?! — червона від злості вчителька, пропалювала в мені дірку. — Негайно поверніть мессу Іветту! По закінченні пари вас очікуватиме директор.

  — Звісно, месса Лісандра. — я сіла назад на своє місце. Моя «подруга» більше не вила з чого я зробила висновок: — Мессу Іветту видно задовільняє її теперішня дислокація, тому не будемо і надалі відлучатися від теми уроку.

  Вчителька кинула на мене роздратований погляд і продовжила лекцію. Одногрупники з цікавістю поглядали час від часу в мою сторону і за вікно. Деякі перешіптувалися але ніхто не смів голосно щось виразити.

  Через двадцять хвилин викладачка в подробицях описувала події які я спричинила на її занятті. Іветта удавала шок і переляк, цураючись мене. В тім інколи вона забувала про свою роль і самовдоволено поглядала на мене в очікуванні мого покарання.

  Я стояла на м'якому килимі бордового кольору з легкою нудьгою на лиці.

  Месс Єфрем вислухав мессу і відпустив її. Тепер він роздивлявся нас. Його погляд блукав від туфель до очей. Врешті-решт директор вимовив:

  — Месси, не бажаєте розповісти власне бачення ситуації?

  На відміну від Іветти я не спішила розкривати рота. Вона виступила вперед охопивши себе руками і намагаючись видавити сльозу.

  Судячи зі слів одногрупниці, я монстр; породження тьми; демон во плоті; таким сучкам як я не місце в такому престижному навчальному закладі. Це ж як високо вона мене оцінила. Треба собою пишатися. Раніше чула лише, що я сміття під її ногами; сплю з ким треба, щоб втриматися тут і взагалі пусте місце...

  Директор кивнув, коли Іветта видихнулась, і поглянув на мене. Кілька довгих секунд промовчала, відповідаючи таким самим поглядом і лише тоді відповіла.

  —  Не треба було відволікати мене від лекції подібним чином. Хоч би щось нове придумала, бо заїжджена платівка Іветти уже набридла.

  — Мессо Владо, ви зірвали урок.

  — П'яти хвилинна перерва ще нікому не шкодила. До того ж я запитала дозволу у месси Лісандри. Звідки  їй знати як я прозвала мессу Іветту. Натомість офіційно я нічого не порушила.

  Куточки губ директора затремтіли, стримуючи посмішку. Месс Єфрем цікава особистість. Він розбирає всі подібні витівки студентів, а інколи навіть заохочує. На його думку, це корисно і практика не буде лишньою. Хоча чари обмеженні. Є список в якому зазначається, що можна використовувати і на якому рівні.

  — Що ви використали, мессо Влада?

  — Миттєве примагнічення третього рівня.

  — Чому лише третього при дозволеному шостому?

  — Цього було достатньо, щоб підтримувати вагу месси і це надавало їй можливість самій з легкістю позбутися закляття.

  Ще коли я відправляла Іветту за вікно, я знала, що ми опинимося в цьому кабінеті. З розрахунком на це чари були слабкі, щоб і «Мусі» влетіло за некомпетентність.

  Примагніченням діти граються ще в середній школі, а ми в академії.

  Розгнівану Іветту відправили відпрацьовувати покарання у дитяче відділення при академії. Насправді це школа в якій навчаються дітлахи викладачів, сироти і підопічні студентів. На даний момент Менескара перебуває у стані війни. Багато людей втратили своїх близьких. Діти втративши батьків перейшли під опіку братів та сестер або інших родичів.

  Мене ж відправили у підпорядкування до месса Рената. Він хороший друг директора і типу мій опікун.

  За офіційною версією я втратила батьків на цій клятій війні, і месс Ренат дав притулок дочці давнього друга.

  На даний момент я зобов'язана допомагати мессу у роботі. Він викладає теорію магії у Віденськабській академії. По ідеї мені слідувало би заповнювати різноманітні бланки, бігати з дорученнями або просто-на-просто прибирати кабінет, в крайньому разі розв'язувати задачки, натомість ми будемо працювати над спільним проектом.

  Я тут перебуваю уже два з половиною роки. Менш ніж пів року тому месс Ренат підпустив мене до проекту. Оскільки я не тутешня від слова зовсім, яка не володіє знаннями доступними першокласникам, месс Ренат особисто зайнявся моєю освітою. Весну і літо я вивчала загальні науки і ази магії.

  Зізнаюся, що просто не було, але на відміну від більшості шкільної програми вивчене за тих півроку я пам'ятаю дуже добре.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше