ГОНИТВА ЗА ПЕРЕМОГАМИ
Сотня перемог.
А скільки спроб?
А скільки спроб?
Заради гарного числа?
Чи це бажання, бали одержати?
Але ж не розумію їхню ціну.
Що вони дають, що за них купляють?
Вони зростають. Хто радіє?
Хто плаче? Якщо вони меншають.
* * *
Чи насправді, це смак перемоги,
Під час довгої дороги,
Змушує грати ще і ще?
Це гравці, котрі натхнено грають?
Ніби фарби один в одного кидають.
Малюючи разом картину в русі,
Наповнену в змаганнім дусі.
Стараючись грати в гарнім дусі,
Адже, всі малюють картину в русі.
Важкозгадка до цього вірша: Дата написання 10 березня 2024 року.
Тоді я грав в кілька змагальних настільних відео ігор. В обох я постійно намагався збільшити свій рейтинг.
Але в результаті, хоч мої рейтинги тільки збільшувалися, я сам тільки виснажувався. Цей вірш був написаний вже після, коли я зрозумів, що ці цифри, ця гонитва за рейтингом для мене не мають значення, а головне — сам процес гри й насолода від нього, своєрідне розширене «головне не перемога, а участь».