Глава 13. Об'єднання?

Підійшовши до печери, брати оглянули місцевість навкруги, щоб ніхто за ними не стежив. Зайшовши в помешкання, Бог бридко зморщився:

- Це що за склад тарганів?

Побачивши на столі розгорнуту книгу він підійшов, щоб подивитись.

- Книга темних заклять. Де він її дістав?! Вона повинна бути в моєму сховищі рідкісних артефактів. - розлютився Бог.

- Що це? - озвалася Диявол обійшовши Бога боком, і показуючи на записку Антихриста, яка спокійно лежала біля книги. - Мабуть, це нам. - здогадався він, показуючи пальцем на записку.

Бог підійшов, взявши записку до рук він почав читати:

- Мої любі, Бог та Диявол! Навіть не підозрюючи ви почали руйнування світів! Батько ти взяв дочку Диявола до Раю, тим самим підсунувши мені її під ніс, а ти Диявол знаючи кожного демона в лице та відчуваючи кожен куток Пекла, зміг не помітити темне зло, хоча ти і сам є зло! Це почало бездонно гойдати ваші світи. Якщо хочете побачити Джесс, чи бодай не хочете війни, приходьте завтра на світанку до головного фонтану в Раю, на пагорбі. Гра почалася! Підпис: Антихрист.

- Він хоче битися! - озвався Бог, рукою притиснувши записку до столу.

- То биймося!

- Не все так просто, він доволі хитрий, напевно щось придумав.

- Тоді що пропонуєш робити?

- Спочатку треба об'єднатися! Зібрати армію, захистити частку Раю для битви, щоб інший Рай не постраждав, надати обладунки й мечі для наших підданців, і..

- Обєднатися?! - перебив Диявол.

- Ти ж хочеш врятувати Джесс?

- Так. - безвідказно кинув той.

- От бачиш, домовились.

Після договору Бог та Диявол почали збирати армію. Об'єднання твох різних світів не дуже добре проходило. Але спільна мета все ж таки давала відсіч непорозумінню. На відділеній хмаринці Бог створив тренувальні манекени, де кожен охочий міг прийти тренуватися.

- Щось мені це не дуже подобається.. - буркнув один ангел іншому, на зборах Бога. - Об'єднання з чортами - це безглуздо! Я не згоден з цим.

- Діти, мої! - почув Бог невдоволений шепіт із залу. - Я розумію, що вам це недовподоби, але якщо ви хочете зберегти Рай, адже саме в Раю оголосив війну мій підступний син, і все наше оточення, вам доведеться терпіти! 

В Пеклі Диявол також скликав нараду:

- Ну, що сер, ми будемо битися пліч опліч з цими баньдюганами, які самі нічого не можуть зробити окрім молитися Богові? - звернувся один із демонів до Диявола.

- Так. Мені потрібно повернути наступника.

- Але об'єднання з янголятами не дуже вдала ідея, вам так не здається? - запитав інший.

- Ми не об'єднуємося з ними! - він хитро усміхнувся до вух. - Коли Джесс буде в нас, ми підемо. А Бог залишиться захищати свій нудний білий Рай. 

- Хороший план, господарю. - зраділи демони, аж наскакуючи один на одного.

Після зборів демони та ангели почали готуватись до битви. Раніш викувані з заліза обладунки і мечі розліталися за лічені секунди. Оборона була понад усе, перед темною магією. Ніхто не міг сподіватися, що Антихрист буде милосердним.

- Що Антихрист мав на увазі за гру? - спитав Бог.

- Навіть не знаю, але від твого сина очікувати щось хороше не варіант. - відказав Диявол.

Вони стояли відсторонено від тренувальної зони. Тож не могли спостерігати за всіма. Раптом Диявол повернувся у бік та побачив демона весело балакаючого з ангелом. В мить він опинився між ними, ударною хвилею відкинувши їх. Міцно стиснувши руку демона, він відвів його у бік.

- Як ти посмів говорити з янголом, ти забув мій указ? - почав гарчати Диявол, тримаючи нещасного демона за плече, роздираючи мало не до крові. - Ми спостерігаємо і не говоримо з ангелами, ми все ще вороги!

- Вибачте, пане. Але вона розповідала мені про Рай. Якщо ми захочемо його атакувати, я знатиму слабкі місця. - він хитро потер руками.

- Гаразд.. - Диявол відпустив плече демона, але там вже залишилось почервоніння. - Знай, я слідкую за тобою!

Диявол підійшов до Бога:

- Тобі не здається це все дивним? Наче Антихрист планував це ще до того, як народився?

- Можливо він впевнений у перемозі? - навіть не глянувши на Диявола, промовив Бог.

- Йому не перемогти! Нас більше! Ми сильніші! - утверджено гукнув Диявол.

Сонце почало лягати спати за обрій, а місяць прокидався. Починався останній спокійний вечір. Легенький вітерець обдув братів. Вони були надто зосереджені на бою, аніж на мирі який об'єднав їх, хоча й не на довгий час. Помітивши місяць Бог наказав своїм підлеглим лягати спати, адже на світанку їх чекає битва.

Бог разом з ангелами ліг спати, але Дияволу не спалось. Він все думав про свою дитину, про свою Джесс. Мабуть, все ж таки у Диявола є серце, але воно настільки крихітне, що його могла пробудити лише Джесс. 

За декілька годин до світанку Бог почав скликати всіх до вирішальної промови. До стенду підійшли два ангела:

- А де інші? - запитав Бог.

Ангели стривожено оглянулися:

- Всі кудись поділися. Менше половини ангелів залишилося, але ті не дуже хочуть битися, побачивши що нас стало набагато меньше. Демонів залишилось більше, але не на багато.

- Це робота рук Диявола! Я відчуваю це.

Бог підійшов до засмученого, але серйозного Диявола:

- Диявол, ти куди подів моїх ангелів?!

- Я не знаю про що ти..

- Більша частина ангелів зникла, і я підозрюю що це твоїх рук справа.

- Я нічого не робив.

- Ти сьогодні стояв на варті, тобі не спалось. Мав все бачити.

- Я блукав містами..

- Якими ще містами? Ти був на Землі?

- Так, хотів побачити людей, дітей та їхні родини, продовольство. - Диявол дивився вперед, в порожнечу. 

- Неможна було відправлятися на Землю в такий складний час!

- Ти мені не вказуй! - раптом пробудився Диявол від роздумів. 

- Гаразд. Заспокойся. Нас чекає битва.

- А може тебе?! - роздражнився Диявол.

- Стій, зупинись. - Бог присів на коліна. - Відчуваєш аромат, пахне..

- Темною магією. - підхопили обоє.