Тим часом в Пеклі.
- Як це, ніхто не бачив Джесс?! - ричав Диявол, дивлячись випікаючим поглядом в очі його помічникам демонам. - Я наказав дивитись за Джесс!
Один із дев'яти демонів вийшов вперед.
- Пане, вибачте. Один демон сказав, що ми всі потрібні вам на другому кінці Пекла. Щоб не залишати головний портал, я вирішив поставити доповідача туди на охорону, як ви наказували. - боязко повідомив той.
- Який ще демон?!
- Наче він називав себе Аскольд. - озвалася інший демон.
- Хто такий Аскольд?! Я кожного демона в Пеклі знаю в лице, але про Аскольда чую вперше!
Демони затремтіли.
- Ви що за дурня мене тримаєте?! - загримів Диявол. - Якщо сьогодні я не побачу дочку, ви до віку будете тонути в лаві!
- Ми почули вас, пане! - озвалася сміливий демон, за ним всі демони покинули помешкання Диявола.
- Стій Люциусе! - звернувся Диявол, до маленького, рогатого, непримітного демона. - Залишся.
- Так, пане. - зупинився демон, розвернувшись підійшов до трону Диявола.
- Пам'ятаєш я дорікав тобі слідкувати за Джесс на землі? - почав розмову Диявол.
- Так, пане. - озвалася демон.
- Що ти дізнався за цей час?
- Вибачте пане, але я довірив цю справу теж Аскольду, через..
- Що?! - перервав його Диявол. - Як ти посмів передоручити справу іншому?! Ти що більше не хочеш мені служити?!
- Хочу, але..
- Не хочу чути ніяких але! В покарання ти підеш зі мною в Рай, як помічник. Мені потрібно поговорити з Богом.
- Добре, пане.
В мить Диявол та його помічник опинилися в Раю, перед Богом.
- Ти знову прийшов битися? - грізно запитавши, спохватився Бог.
- Ні.. Я прийшов просити про допомогу.
- Диявол прийшов просити про допомогу, це щось новеньке. Але який з мене Бог, якщо я не можу допомогти брату.
- Дякую.. - процідив крізь зуби Диявол, мабуть, рідко казав це.
- В чому тобі потрібна свята допомога?
- Я загубив дочку, і здається це діло рук твоїх ангелів.
- Ти звинувачуєш моїх янголят?
- Зовсім ні. Але коли ми билися ти згадав про Антихреста. Мені здається Джесс стало цікаво..
- Але як вона потрапила до Раю?
- Ось тому я й тут. Здається вона стрибнула в портал до містечка ангелів. Можливо хтось з твоїх ангелів їй допоміг?
- Сумніваюся.. але слід перевірити. Підемо в ангельске містечко.
Клац і вони опинилися в зоні для ангелів. Побачивши Бога всі ангели вклонилися.
- Встаньте діти мої! - поважно гукнув Бог. - Чи бачив хтось тут Джесс, дочку Диявола?
Ангели почали перешоптуватися, їх перебив Диявол:
- Швидко кажіть де Джесс, або спалю тут кожного!
- Спокійніше, брате. Я розумію ти нервуєш за дочку, але це не привід кричати на ангелів. - озвалася Бог.
- Вибачте. - озвалося ззаду. - Я бачив Джесс..
Бог та Диявол обернулися.
- Ти знаєш де вона? - спокійно запитав Бог, в той час як Диявола розривало від люті.
Бог притримував рукою Диявола.
- На цей час ні. Вона підходила до мене день тому. Вирішила допомогти мені в копальнях, я був згоден. Після копалень я пішов додому, а Джесс залишилась там.
- Зрозуміло.. - знову процідив Диявол стримуючи себе.
- Дякую сину, йдемо до копалень. - дружньо промовив Бог.
- Звичайно.. - погодився Диявол, скоса заркаючи на ангела, напевно хотів його покарати.
Враз вони опинилися біля копалень. Не побачивши Джесс почали оглядатися.
- А це що таке? - озвалася Диявол, побачивши печеру у підніжжя Раю.
- Це домівка Антихриста. О боже, мабуть, Джес там...