Глава 7. Пригоди в Раю.

Так, а тепер мені потрібно дістатися до Пекла, щоб дізнатися щось про Диявола. А також дізнатися чи насправді я його дочка?

Я вирішила піти в житлову зону ангелів, щоб спитати, "як дістатися до Пекла?" Якщо я навіть на землі не знала, як туди потрапити, а в Раю тим більш нездогадуюсь. Прийшовши в зону, я помітила ангела, який стояв до мене спиною та підійшла до нього:

- Привіт. - дружелюбно промовила я, ангел аж підскочив.

- Ой, привітик. Ухх.. Ти мене налякала. Звичайно вибач за грубість, але не звичайно бачити тут напів людину - напів демона.

-Та, пусте. - відмахнулась я. - Я тебе розумію. Слухай я до тебе прийшла не для того, щоб просто побалакати, у мене є до тебе справа.

- До речі, а чому ти тут ходиш? Хіба ти не маєш бути під наглядом Лоліти?

- Маю, але спочатку вона показувала мені Рай, і тому була зі мною. Перед прогулянкою ми домовилися, що я буду славною дівчинкою та вона вирішила мене відпустити. Вона навіть, дала мені точну місію. Лоліта сказала мені, щоб я підійшла до ангела та щоб ангел допоміг мені дістатися.. до Пекла. Саме так вона сказала. Насправді, я теж здивувалася.

- Чому це? Навіщо? Ти хіба не повинна бути під наглядом в Раю у нас?

- Мушу та буду, але Лоліта мені розповіла, що я дочка Диявола, що він у Пеклі живе. - щось же має бути правдою в моїй брихні? - Я почала казати їй, що хочу туди, а вона казала, типу там жахливо. Я їй не повірила, тому вона мені сказала: "Чорт, не віриш, тому йди сама у Пекло та подивись". Вона впевнена, що в Пеклі мені не сподобається, і тоді я остаточно стану на ваш бік. Я теж не виключаю такого варіанту, тому хочу піти розчаруватися в Пеклі, подивитися який Диявол жахливий, що йому на мене начхати, а потім вже повернутися в Рай до вас.

- Гаразд, думаю вона іноді може бути такою. Весь час стоїть на своєму. Вона така мила.. - задумався ангел, але різко опамянувшись, розгубився. - Ой, про що це я..

- Так.. це ваші справи. - відрізала я, згадавши, що я її вбила.

- Добре, в такому випадку. Я можу показати одне місце, але ти повинна будеш, допомогти мені постригти наших небесних довгожителів овець.

Ангел підвів мене до загончика з вівцями.

- Гаразд. Але що це за вівці? Навіщо вам вівці в Раю?

Я пройшла в заганчик з вівцями, почавши стригти їх. В Раю їх не важко було стригти, магічні ножиці стригли їх за пару секунд. Я швидко справлялась.

- Якщо серьйозно, - почав розповідь ангел. - вони прабатьки всіх овець. Якщо одна звідси помре, то і весь її рід помре. Головне не пошкодь овечок. Ех... Шкода звичайно, що всі тварини в різних кутках Раю. Ти напевно, розумієш, що це не весь Рай.

- Треба просто постригти овець? Що ви робитимете з їхньою вовною? 

- Відасиш мені. Далі я сам.

- Гаразд.

- До речі, ти помітила, як тут у нас гарно? Тут неймовірна краса та архітектура. Яка була принесена в наш світ Богом.

- Я помітила, справді гарно. - відповіла я не звертаючи на ангела уваги. 

- Тут все із небесної хмари - це особлива хмара, яка при поділі буде з'єднуватися, через деякий час. Також вона в кілька разів міцніша, ніж звичайна хмара, яка складається з маленьких кришталиків льоду. Я перевіряв.

- Класно, на землі, я особливо на небо не дивилася на хмари. Тому мені посуті, без різниці.

- Непогано справляєшся.

- Так, але найголовніше, щоб я зараз, цими ножицями одну з овечок не зачепила. Тому що будуть проблеми.

- Так ти і крізь хмари не літала. - з гордою посмішкою промовив він.

- Теж вірно.

- Нехай, я бачу ти впоралася досить швидко. - промовив ангел, побачивши, як я достригла останню овечку. - Тепер, те саме місце... якщо що не ходи туди часто. Краще взагалі, більше ніколи. Тому що тут можуть бути повсюди очі.

- Так, знаєте я нікому не скажу. Вже тим більш для чого мені вас підставляти.

Ми пройшли між міні-будиночків.

- Схоже, у вас цей портал прихований? Гаразд, мабуть, туди краще не ходити. - застережливо, промовила я.

-Ось ми й тут.. Вже віє гріхами та чортами. Шкода людей, що потрапили туди.. Але доля є доля!

У хмарі я побачила отвір, у якому знаходився чорний портал, навколо нього горів вогонь.

- Ти там обережніше! А то мало.. Як ти зрозуміла, це портал. Просто стрибаєш туди, і він доставить тебе до Пекла. При відправці може голова трохи запаморочитися і нудота з'явитися, але на демонів не знаю, як працює.

- Гаразд, сподіваюся, все буде добре. Мені потрібно стрибнути, я зрозуміла. І я опинюся в Пеклі? А потім, якщо мені треба буде звідти повернутися то, що мені треба буде зробити? Там буде такий самий портал?

- Потім туди, скоріш за все.

- Добре, дякую. Я нікому не скажу, що ти мені допоміг. - промовила я підійшовши до порталу. - Я не на довго, не хвилюйся. 

Я стрибнула у портал, і одразу опинилася у Пеклі...