Потрапивши туди я відразу побачила чотири чорних стовпи, що стояли по кутках один навпроти іншого. Стовпи нібито підтримували стелю, щоб та не впала. Стеля була чорна-чорнісінька вона нагадувала мені чорвоточину в якій була одна темрява, порожнеча. Підлога нібито горіла, в ній були отвори з палаючою лавою. В кінці залу стояв великий чорний трон, на якому сидів сам...
А починалося це все дуже чудового осіннього вечора...