Доброї нічки

вся версія

- Я їду. Ви зі мною? – перепитала у своїх. Відповідь чекалась в складанні тепленьких шкарпеток, шмаркачки та барабанчика до торбини. Автомат, що ні разу не встрелив, хоч руки не раз тремтіли над ним з присмаком спинити не одну скотиняку, лишився в гармидері речей з запискою на ньому «Чекай! Ще не час!»…
- Чому ти їдеш? – спитали вони.
- Їду, бо не можу встрілити.
- Чому?
- Бо то не мій шлях.
- Тоді не стріляй.
- А я й не стріляю.
- Тоді не їдь.
- Але я не можу встрілити.
- То не стріляй.
- Тому і їду.
- Тоді стріляй.
- Але я ж не можу.
- А їхати можеш?
- Не можу, але їду.
- То не їдь, бо ти ж не можеш.
- Не можу, але їду.
- Значить, й встрілити зможеш.
- Все, спати! Не їду й не встрілю! Доброї нічки!

OMukha

Подобається

#2110 в Містика/Жахи
#4683 в Сучасна проза

У тексті є: автомат, ви зі мною, не можу

Відредаговано: 12.11.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись