Твоє мовчання —
вбиває мене.
Воно нищить
та залишає неспокій.
Я не можу більше так мовчати —
хочу побільше
твоїх повідомлень.
І от ми знову там,
звідки почали —
з мовчання.
Ти не відповідаєш на повідомлення,
але я знаю —
ти їх бачив.
Ти ніби повертаєш мене в дитинство —
де мене ніхто не ставив як належне,
та ігнорували.
Я не хочу це все почувати.
Та знаю —
нічого від тебе не повинна чекати.
Не я повинна просити.
Не я повинна казати.
Не я повинна надіятися.
Я знаю, що не я...
А ти все мовчиш.
Мине день,
потім другий.
І от — ти знову щось скажеш.
А чи я відповім?
Відредаговано: 22.11.2025