У заплутаних думах,
Втрачаючи реальності,
Дивлячись на палаючу землю,
Вкриту тяжким смогом.
Палаюче небо ховається за сутінками,
Але по ночі все також не спокійно.
Піднімаючи очі, а над головою,
Знову пролітають кляті ракети.
Все місто палає, страждає та кричить.
А погляд не відведеш, страх взяв в окови.
Погляд знову у небо, сердце тупотить в грудях.
Наступає світанок, новий тяжкий день.
І хвилини тягнуться, а рутина засмоткує.
Нічого не буде як було раніше,
Нічого не змінити, потрібно лише жити.
І все знову повторюється.
І знову все одне і теж.
Відредаговано: 07.08.2025