Розділ 1

Подряпина на масці розкидані кістки та кілька дерев, що впали. Чудовисько лежало мертвим та не рухалося, що було неймовірно прекрасною новиною, бо смерть не обов’язково зупиняє тіло.

— Перемогти чудовисько, що більше деяких дерев, а пошарпатися від меча своєї ж маріонетки, — розлючено сказав Некромант.

Одного зі скелетів ударило чудовисько та той відлетів, розпавшись на кістки, а меч скелета, поки летів, подряпав некроманту маску в районі лоба. Жодна з одинадцяти маріонеток не вижила. Некромант оглядав мертве чудовисько, стоячи поруч з ним. Проте Вісник смерті запримітив, що один з селян спостерігав за полем бою, тепер він втік й повернувся з усією округою. З ними був один із бояр, кому це село належало і який Вісника смерті й найняв.

— Щоб ти здох! — кричав один з лідерів натовпу.

— І це ваша вдячність?! — крикнув Некромант, розправивши руки в сторони.

— Забирайся звідси! — кричав інший селянин.

— Де моя плата?! — крикнув Некромант.

— Дзуськи тобі, а не плата! Забирайся!

В Некроманта полетів камінь, що з дзвінким звуком відбився від маски. Здихнувши, Некромант торкнувся кристала свого посоха. 

— Здохну тут не я, — сказав Вісник смерті, розправивши свої руки в сторони та піднявши їх над головою, — РХА-А-А-А-АГ x2, — Некромант заричав, проте всі перелякалися чудовиська, що встало позаду некроманта та повторювало всі рухи за ним.

Натовп відразу замовк, коли побачив це видовище, перед натовпом вийшла людина в дорогому одязі, з мішечком в руках.

— Забирайся звідси, — сказав боярин та кинув мішечок із золотом некроманту під ноги. Некромант підняв мішечок та зник в темряві, поки чудовисько йшло попереду нього.

Розділ 1.1

— Некромант, ти хотів, щоб пішов проти озлобленого натовпу, щоб тебе? Я гвардію тиждень назад розпустив, нізащо. До того ж мені вперше вдалося податки без бійки зібрати, — сказав боярин, що минулої ночі кинув мішечок із золотом. Боярин говорив спокійним голосом, певна річ, зустріч проходила в лісі.

— По-перше, у вашому мішечку не вистачає грошей, по-друге, мене звуть Добі, а не Вісник смерті, я не убив жодної людини, й банші у ваших землях мені скаржилися, що вони просто гуляють у селах, де у старців життя закінчується, а потім чутки йдуть, що це банші винні.

— Ти спілкуєшся з банші? Хоча, напевно, саме цим займається людина, яку вигнали навіть з ордену некромантів. Я хотів би спитати про чудовисько — як запобігти тому, щоб ще одне в окрузі не виросло.

— Не виросте, створіння явно створене за допомогою магії, бо така громадина не знайшла б достатньо їжі у ваших землях.

— Гаразд, тоді можеш жити в цій печері, поруч є руїни хижки, як будуть гроші, то відремонтуй, до речі, про гроші мені стала б в пригоді людина, що так гарно розбирається в будові людського тіла.

— Гаразд, я згоден на роботу.

— І от перше завдання — ти повинен відправитися в сусідні землі та допомогти одному воєводі.