Ріві сиділа на лавці, їла булку, запивала молоком і з цікавістю спостерігала за тим, як керівник аспірантури намагається відкопати камінь, який маскувався під бордюрчик. Копав Яфін хвацько і вміло, досвід подібних розкопок у нього, схоже, вже був. При цьому він намагався не пошкодити цінних рослин, які не встигла витоптати Ріві. А вони там, виявляється, були, добре хоч не найрідкісніші. А то Яфін навряд чи був би таким добрим.
А він справді був добрим. Допоміг помити руки, покликавши воду. Уважно вислухав плутане пояснення і навіть не став знову обзивати. А потім посадив на лавку їсти і почав копати. Золото, а чи не чоловік. Суцільні переваги. Ну, якщо не зважати на форму вух.
І навіть булочку смачну приніс.
А ще у Ріві пройшов нежить.
— Може мені на ньому одружитися? — замислено і дуже тихо запитала себе Ріві, а то ще Яфін почує, пояснюй йому звідки такі ідеї. — Чи заміж? Який складний вибір.
Потім булка закінчилась. Молоко також. І Ріві вирішила підійти подивитися, до чого Яфін там докопав. І йшла вона акуратно, акуратно, намагаючись більше нічого не розтоптати. А то начебто природниця, а стільки всього поламала.
— Схоже, це частина малюнка, — сказав Яфін, у якого, мабуть, очі були на потилиці, точніше, судячи з пози, десь на заду. Ішла Ріві дуже тихо.
— Малюнок? — перепитала дівчина.
Яфін випростався, прогнувся в спині назад, а потім вказав у власноруч викопану довкола каменю яму. І навіть відійшов, коли Ріві запитливо на нього подивилася.
— Здається, це частина каменя короля, — невпевнено сказала вона, роздивившись, що викарбувано на камені. — Цей символ можна ділити. Іноді його ділять для того, щоб по кутках розставити. Іноді щоб створити коло в центрі. І якщо зіставити малюнок зі сну, камінь, на якому сиділа чайка і ось цей, то десь в оранжереї має бути ще п’ять-шість таких каменів. Тоді вийде коло у центрі. І якщо їх всі знайти, то можна буде припустити, де приблизно шукати ще три камені з п’ятилистом.
— А якщо їх знайти, то можна буде вирахувати інші символи, — додав Яфін.
— Ага, і тоді залишиться зрозуміти, до чого там бібліотека, — чомусь незрозумілому зраділа Ріві.
А Яфін ще й кивнув. Хоча він, можливо, просто намагався підбадьорити.
***
Шукати підозрілі камені в оранжереї почали наступного ранку. Яфін підключив Вітара та Вірту. Новал та майстер Рід підключилися на правах добровольців майже одразу. І звідки тільки дізнались? Причому навіть прийшли удвох. А потім ще й частину клубу захисниць прибігли. Спочатку з планами, які Ріві подивилася, вирішила, що краще все одно не буде і відправила показати ще й Яфіну. Ну, дівчата показали, а потім так і лишилися шукати камені. А то хіба можна пропускати такі веселощі? Тим більш, у компанії улюбленого викладача. Звісно ж, не можна!
Шукали весело, тільки дивом не витоптавши купу цінних рослин. Але ближче до обіду таки знайшли усі частини. І виявилося, що Ріві примудрилася першим знайти саме те, що знайти було найскладніше. Тому що решта «каменю короля» була вигравірована на постаменті під вазоном. На якомусь загадковому кам'яному стовпі, котрий незрозуміло чому стирчав посеред клумби. Його навіть викопати хотіли і викинути, але, на щастя, все часу не вистачало. На ще одному постаменті, вазон з якого кудись подівся. На шматку стіни, котрий чи з давніх часів залишився, чи побудований спеціально, щоб скельному плющу було по чому витися. І як апофеоз — на лівій опорі вхідної арки. Чому апофеоз? Тому що в коло цей загадковий багатогранник не складався. Це була скоріше якась загадкова ляпка, якщо з'єднати плавними лініями. Або зірка, якщо використати уяву.
— Може, воно зсунулось з часом. Або спеціально зсунули. Навіщось, — розгублено сказала Ріві.
— Або кола не мало бути, — сказав майстер Рід, який, ось збіг, дуже цікавився ритуалами. — Тому що кільцювання енергії в цьому ритуалі не просто не обов'язкове, а ще й шкідливе. І система врівноважується якось інакше. Та й «камінь короля» вибрали через те, що ця система гранично нестабільна і спрацьовувала добре, якщо через один раз. Зате те, чого з її допомогою домагалися, вартувало витрачених зусиль.
Ріві покивала, але відчуття, що ці знання підозрілі, позбутися не змогла. Мабуть прокинулася рідна параноя, яка не турбувала чи три, чи чотири дні. Ріві якось не звернула уваги.
— Хм, твій ельф правий, треба йти до бібліотеки. Там можуть бути відомості про такі ритуали, — сказав Яфін.
Майстер Рід кинув на нього якийсь дивний погляд. Або Ріві здалося через параною.
***
Наступним номером програми була… ні, зовсім не бібліотека. Наступним номером Яфін, у якого пам'ять була явно краща, ніж у Ріві, повів її до експерта з проклять. Виявляється, такий тут був. Причому, на постійній основі, тому що в цій школі, можна було випадково вляпатися в будь-що. Якихось пару місяців тому взагалі знайшли ще одне підземелля, якого не було на жодному плані. Майже випадково в нього провалилися.
Виглядала експерт як немолода темноволоса жінка. Смаглява така, довгоноса, схожа на ворону, але при цьому чомусь гарна. Дикуватою такою красою.
— Сідай дівчинко, дивитимемося, — запропонувала вона, вказавши на крісло.
Ріві сіла, почуваючи себе дуже незатишно.
Жінка сіла навпроти, на стілець, який веліла Яфіну принести від столу. А потім стала просто дивитися. І Ріві навіть не відразу відчула, що провалюється в стан між сном і дійсністю, котрого рідна прабабуся домагалася за допомогою трав та ритуалу. Але злякатися Ріві не встигла — а як не лякатися, якщо в прокляттях ця жінка явно сильніша за всіх, кого Ріві знала і, мабуть, могла проклясти, одним словом. Як чорні чарівниці із давніх страшних казок.
— Ну як? — спитав Яфін, висмикнувши Ріві з лякаючого стану.
— Має прокляття. Думаю, старе та родове. І його давно навчилися послаблювати. Думаю, дівчина взагалі нічого не відчула б і не запідозрила, якби не ти. У вас потоки прокладені схожим чином, у неї, напевно, більш розумно і на якусь основу. А тут ти, зачепив, змусив вібрувати і помилятися, а потім ще й перебрехати, як у тебе. Загалом, нічого страшного, спочатку ваші прокляття зіткнулися, потім заспокоїлися і підлаштувалися одне під одне. Поїде додому від тебе подалі, все повернеться в норму. А може і раніше повернеться, коли ваші потоки остаточно налаштуються на присутність один одного.