2

Що роблять розумні дівчата, дізнавшись, що скоро вирушать у довгу подорож?

Вони готуються до цієї подорожі, попутно намагаються закінчити всі свої справи і, знову ж таки, дізнатися щось корисне про місце, куди їдуть.

Але Ріві на даний момент була впевнена, що вона поряд з розумними дівчатами ніколи навіть не перетиналась. І взагалі, коли всі дівчата стояли в черзі до богині-долі, щоб отримати цю саму розумність, ну, хоч трохи її, Ріві якраз відволіклася. Квіточку красиву побачила. Або підійшла до того мішка, в якому було з гіркою насипано цікавості. Або взагалі кудись не туди повернула, заблукала, а коли дійшла, то все вже роздали.

Загалом, статися могло будь-що, але в результаті розумності Ріві не дісталося і довелося жити з тим, що було. І робити дурниці, проти яких ця сама розумність була б проти.

Отже, коли всі розумні дівчата збиралися, з'ясовували, закінчували, вона сиділа в бібліотеці і читала про прокляття, намагаючись зрозуміти, що саме зробили з Яфіном. А то говорити з ним самим було марно. Поки все, що Ріві зуміла в нього випитати, це те, що майстри, які вирішили його прокляття чи то відбити й розрізати, чи віддзеркалити і розбити на уламки, чи якось обдурити (Яфін у цьому плутався, а імен майстрів не називав) були не дуже тверезі. Ріві навіть зраділа своїй здогадливості, барило пива в спробі позбавити від прокляття точно брало участь.

І, можливо, вони там навіть щось наплутали, хто їх знає? А Яфіна чомусь усе влаштовувало. Та його навіть наявність прокляття влаштовувала. Дрібні, як він їх називав, неприємності його анітрохи не бентежили. Напевно, вони допомагали йому відчувати повноту життя. Із чоловіками це буває.

А ще Ріві була впевнена, що рада школи дуже дивне збіговисько дуже дивних людей. Ось як вони могли кудись відправити купку студентів під керівництвом людини з недознятим прокляттям?

І Ріві з усім цим треба було щось зробити. Тому вона сиділа в бібліотеці, читала про прокляття і відчувала, що займається дурницями. Але зупинитись не могла.

А час поспостерігав за її спробами знайти вирішення проблеми із чужим прокляттям. Трохи подумав і знову прискорився. Галопом помчав, з підскоком.

Того дня, коли треба було виїжджати, Ріві прокинулася рано-рано. Трохи подивилася на велику смугасту кішку, що розтяглася на сусідньому ліжку. Спробувала розчесатися пальцями, а потім тяжко зітхнула і почала повільно і сумно збирати потрібні в дорозі речі, кинуті вчора прямо біля дверей. Тому що сортувати їх і укладати сил уже не було — Ріві й купити зуміла дещо настільки пізно тільки тому, що поряд сиділа Вірта у своєму котячому вигляді і ласкаво говорила, що зараз застрибне у вікно і стягне лінивого власника крамниці з ліжка, якщо він не зробить ласки і не вийде сам. Втім, мстивий лінивий власник крамниці подвоїв ціну, але торгуватися з ним і сперечатися у Ріві не було ні часу, ні бажання.

— Все в мене не як у людей, — пробурмотіла вона. — Напевно, ми справді не люди.

І так, речі вона упакувала і навіть вчасно їх принесла. Вибрала для своїх речей зручне місце у фургоні. Познайомилася з тонконогим коником, на котрому мала їхати. І тільки після цього зрозуміла, що забула про щось важливе. Вона не з'ясувала вчасно хто крім неї та Яфіна вирушає до Першої школи. А це, як виявилося, було б набагато кориснішим, ніж спроба вивчити місцеві способи ослаблення проклять, в котрих все одно не змогла самостійно розібратися.