140.

Дакота увійшов до кімнати неймовірно задоволений — просто світився від щастя.

— Я зробив для Райнома кілька пасток, — пояснив хлопець на запитальні погляди друзів. — Він точно оцінить.

— Але це навряд чи врятує ситуацію, — меланхолічно зауважив Ед.

Останнім часом він перебував у песимістичному гуморі.

— Ми ж маємо щось робити, — відповів йому Дін, котрий повернувся разом із Дакотою. — Іноді Райнома можна перемогти тільки його ж методами.

— А що там конкретно? — запитав Брайан. — Що ти зробив?

— Ми, напевно, краще підемо на кухню, — раптом мовила Майла, підводячись.

— Не треба, — Дін махнув рукою. — Тут нічого такого. Навіть якщо ви й дізнаєтесь про це, це все одно не допоможе ані Алексові, ані Райномові.

— Трохи наша специфіка, — додав Дакота, після чого витягнув планшет і почав демонструвати щось хлопцям.

Ті тільки кивали з розумінням і показували великі пальці.

Майла витягнула телефон і увійшла до Оніми. Їй було незручно бути свідком таких розмов. Тим паче, що з усіх хлопців лише Ерн знав про її стосунки з Кіром — членом ворожої банди.

— У Діна проблеми через Райнома, — ледве чутно прошепотіла Кіара, схиляючись до подруг. — Схоже, багато чого залежить від подальших дій.

— Що це означає? — так само тихо запитала Мейлін.

— Райном може залишитися в місті надовго, якщо не назавжди. Ми вчора говорили. Він намагався вмовити мене поїхати до Рейгасу, хоча б тимчасово.

— Ого, все так серйозно?

Крізь прочинене вікно долинув звук автомобіля, що під’їхав до будинку, після чого двічі пролунав короткий сигнал. Хлопці переглянулися. Дін підвівся і попрямував до вікна. Яке ж було його здивування, коли він побачив надворі Алекса.

— Хто там? — запитав Ед, помітивши різку зміну у виразі обличчя лідера.

— Алекс, — коротко відповів Дін, намагаючись роздивитись, чи є хтось в автівці окрім його ворога номер один.

— Воу, тільки він? — здезорієнтовано перепитав друг.

Інші хлопці помітно оживилися і всі, як один, витріщилися на Діна. У цей момент Алекс виліз з автівки й помахав рукою.

— Ну, схоже, що тільки він, — гмикнув лідер, а його губи розтягнулися в посмішці. — Піду дізнаюся, що він хоче.

— А ми? — в один голос запитали хлопці.

— Поки що чекаєте, — коротко кинув Дін. — Він же ж сам прийшов, впораюся.

***

Алекс виструнчився і навіть витягнув руки з кишень, коли з під'їзду нарешті вийшов Дін. Ще б пак — такий момент.

— Я вже думав, що ти не вийдеш, — весело мовив він.

— А раптом я не вдома, — ворожий лідер, навпаки, напустив серйозності.

— Я тебе одразу побачив, інакше б не чекав.

— Що хотів?

— Маю пропозицію. До речі, так і будеш там стояти?

— Пф-ф, — Дін зрушив з місця і підійшов ближче. Тепер їх відділяло метра півтори. — Так краще?

— Набагато.

— То я слухаю.

— Окей, перейду одразу до суті: пропоную об'єднатися й виставити Райнома з Ніоріму.

— Ооо, — хлопець явно не очікував, що Алекс так швидко здасться. — Ходімо тоді всередину, обговоримо з хлопцями. Якщо не боїшся, звісно.

— Пф-ф, — Аллан окинув Діна таким поглядом, ніби: «Хто, я боюся? Та в жодному разі!»

Поява обох лідерів банд разом не на жарт здивувала присутніх. Товариші Діна одразу напружилися, намагаючись визначити, з якою метою ворог опинився у їхній квартирі. Дівчата лише зацікавлено спостерігали за розвитком подій. Побачивши Мейлін, Алекс ледве помітно підморгнув їй.

— Алекс пропонує об'єднатися проти Райнома, — без зайвих слів заявив Дін. — Що скажете, хлопці?

— Ну, це було очікувано, — тоном знавця відповів Едвард. — Але з якого дива ми маємо погодитися?

— Насправді у вас особливо немає вибору, — скептично відповів Алекс. — І ви це знаєте. Та й я не просто так прийшов — хочу дещо запропонувати.

З цими словами хлопець розкрив сумку-бананку й витягнув звідти прозору мініатюрну пляшечку. Всередині була рідина світло-зеленого кольору.

— Ооо, цікаво, — протягнув Дін. — Нейтралізатор?

— Ага, — підтвердив Алекс. — Герайдезин є?

— Припустимо.

— Позичиш для експерименту? Щоб усе було натурально, — хлопець усміхнувся, спостерігаючи за задумливим виразом обличчя лідера ворожої банди. — Діне, ти ж не думаєш, що я використаю його проти вас усіх? Не вистачить же.

— Не думаю, ти не аж так сміливий, — скептично посміхнувся Дін. — Дакото, принесеш, будь ласка?

За кілька хвилин Аллан тримав у руках Герайдезин. Він змішав його з принесеною диво-рідиною. Суміш за лічені секунди стала криштально прозорою, як вода.

— Вааааау! — в один голос вигукнули всі присутні, хто розумівся на таких речах. — Це як?

Остання фраза була від Діна. І де ж подівся його награно-байдужий настрій?

— А ми готові поділитися з вами секретом, — заманливим тоном відповів Алекс. — Як вам така пропозиція?

— Ну, схоже, ми явно за, — мовив Дакота, зачаровано дивлячись на рідину.

— Як щодо Армана, Аллане? — поставив цілком логічне питання ворожий лідер.

— А що з Арманом? — із награним нерозумінням перепитав Алекс.

— Найгостріший конфлікт зараз саме у нього з Ерном, хіба ти не згоден?

— Згоден. Але Арман чудово розуміє, що таке відповідальність перед групою. У такому разі, Ерне, як щодо тебе?

— Якщо він не чіпатиме Мейлін, я цілком можу його ігнорувати, — прокоментував Ерн.

— Окей, — додав Дін. — То що, хлопці, приймаємо умови?