123.

Ерн стиснув зуби, а Мейлін міцніше вчепилася йому в руку.

— Це я тобі писав, якщо ти ще не зрозумів, — продовжив Арман.

Ентоні вийшов на середину кімнати й уважно подивився на обох Хардманів.

— Гм, — мовив він, приклавши вказівний палець до підборіддя. Потім підійшов до столика поруч із канапою, де Арман розмістив сплячу дівчину, і взяв звідти невеличку спортивну сумочку. — Твоя?

Майла ледь помітно кивнула.

— Вибач, — Ентоні розстібнув сумочку, покопирсався в ній і витягнув студентський квиток. — Майла Хардман.

Квартира занурилася в тишу. Хлопці спантеличено дивилися то один на одного, то на Ерна, Кіра й дівчат.

— Цікаво, — нарешті мовив Алекс. — То ви родичі?

Остання фраза була адресована Ерну. Але той мовчав.

— Ну? — ще раз запитав Аллан.

Він відчував, як нервове напруження потроху руйнує контроль над ситуацією. Але лідер мав залишатися спокійним.

— Так, вона моя сестра, — Ерн підвівся й випростався.

— Кір про це не знав, — одразу втрутилася Мейлін. — Доки випадково не дізнався від мене. Майла — моя одногрупниця, ми вчимося на одному потоці. Але тоді було вже пізно — вони зустрічалися.

Дівчина зробила невеличку паузу, набираючи повітря, ніби його не вистачало.

— І ви не можете заборонити їм бути разом, — додала вона.

Остання фраза пролунала з дрібкою люті. Арман знову зайшовся реготом.

— Цирк якийсь, — мовив він, плескаючи долонею по підлозі.

— Армане, замовкни! — прикрикнув на нього Дейв. — Винний тут поки що тільки ти.

Алекс зробив глибокий вдих, щось обмірковуючи. Ерн уважно стежив поглядом за ним та іншими хлопцями. Ті поки що мовчали, перетравлюючи новину.

— Окей, — мовив лідер, привертаючи увагу присутніх. — Зрозуміло, що все складно. Ерне.

Аллан подивився на члена ворожої банди.

— Забирай дівчат, нам зараз буде не до тебе. Хлопці, поговоримо.

Ерн узяв Мейлін за руку і подивився на сестру, кивнувши їй — ходімо.

— Так, стоп! — нервово сказала Майла. — Я не піду без Кіра! Я не залишу його одного серед вас!

На підтвердження своїх слів дівчина підвелася й стала перед Кіром, закриваючи його від присутніх.

— Алекс? — Мейлін запитливо подивилася на Алекса.

— Ми його не чіпатимемо, — твердо відповів той. — Гарантую.

— Я маю в це повірити? — скривилася сестра Ерна.

— Майла, йди, — тихо мовив Кір. — Я приїду до тебе ввечері. Все буде добре.

— Але ж… — Майла дивилася то на подругу, то на хлопця.

— Ходімо, Майло, — Мейлін попрямувала до неї. — Я довіряю слову Алекса.

— Але ж… — сестра Ерна ще міцніше вчепилася в Кіра, коли Мейлін спробувала взяти її за руку.

— Все добре, Майло, ходімо.

Нарешті дівчину вдалося вмовити. Усі троє покинули квартиру й вийшли на вулицю. Ерн відчинив двері своєї машини, пропускаючи Мейлін до салону. Майла лишилася надворі.

— Ти як? — запитав хлопець.

— У порядку. Він мені нічого не зробив. Давай трохи почекаємо? — попросила та. — Будь ласка.

— Добре, — одразу здався брат. — Але сумніваюся, що вони довго будуть терплячими.

Хлопець розвернувся й одразу помітив, що Мейлін плаче. Він миттєво забрався в салон і обійняв її. Ще тоді, у квартирі, Ерн зрозумів, що його дівчина тримається з усіх сил заради нього й Майли. А тепер вона нарешті дала волю сльозам. Серце боляче стиснулося.

— Я так злякалася, — схлипнула Мейлін, притискаючись до хлопця. — Я не думала, що він… Я…

— Тш-ш-ш, — Ерн погладив її по спині, пригортаючи до себе. — Все добре. Все вже добре.

Він подивився на сестру. Та вже сиділа на капоті його автівки й напружено вдивлялася у вікна квартири.

— Я була у кав'ярні, — продовжила Мейлін, вже відверто ридаючи. — Коли побачила, що він… Він затягнув Майлу до своєї автівки…

Дівчина гучно втягнула носом повітря.

— Я попросила таксиста їхати за ними. Згадала, що треба когось повідомити, — вже на місці. — Зробила паузу. — Я… Я боялася говорити тобі, бо там була Майла, тому зателефонувала Кірові. А потім… А потім він мене схопив!

— Я з ним ще обов'язково поговорю, — сердито мовив Ерн.

***

Щойно Ерн, Мейлін та Майла пішли, кімната занурилася в тишу. Навіть Арман замовкнув, чекаючи на реакцію лідера. Кір вийшов до вітальні й зупинився навпроти всіх присутніх.

— То ти дійсно спочатку не знав, що твоя дівчина — сестра Ерна? — запитав Алекс, уважно дивлячись на хлопця.

— Дійсно не знав, — чітко відповів той.

— А коли дізнався?

— Незадовго до того, як Арман кинув Мейлін.

— Гей, можна хоч зараз це не приплітати, — невдоволено буркнув Арман.

Хлопці просто проігнорували його.

— Хто б міг подумати, що в Ерна є сестра, — задумливо мовив Ентоні.

— Хто б міг подумати, що в Ерна є така сестра! — кинув Деніел, майже одразу зловивши на собі дивний погляд Кіра. — А що, я ж нічого.

— Що робитимемо? — раптом запитав останній, дивлячись на лідера.

— Гарне питання, — задумливо відповів Алекс. — Не можу сказати, що мені подобається, як ми потихеньку зближуємося з Діном. Райном все одно колись забереться звідси. І тоді можуть виникнути проблеми.

— Майла не в курсі наших справ. У нас домовленість про нерозголошення.

— Вона могла б поділитися інформацією, — знову вліз Арман. — З таким братом це було б цілком виправдано.

— Армане, годі, — не витримав Алекс. — З нас усіх наразі найбільше завинив ти.