Добра гра без правил

99.

Очі Ерна округлилися, коли він побачив автівку Дейва, що заїжджала до двору будинку Мейлін. Дівчина писала, що буде вдома за півгодини, а він встиг приїхати навіть раніше.

Першою з автомобіля вибралася Мейлін. Вона одразу ж швидким кроком попрямувала до Ерна. За нею йшли Дейв і Кір. Останній залишився стояти на місці, обпершись спиною на дверцята.

— Що це означає? — Ерн по черзі подивився то на свою дівчину, то на Дейва.

Та озирнулася і помітила, що Дейв теж чомусь пішов за нею.

— Ну, Райном таки примудрився опинитися в трьох місцях одночасно, — пояснила Мейлін. — Але я вчасно зателефонувала Кірові.

— А я одразу прийшов, щоб ти мене не шукав, — втрутився у розмову Дейв. — Можеш мені врізати.

— Він перегрівся? — Ерн запитливо подивився на дівчину.

— Це він так хвилюється через свою жахливу самовпевненість, — досить скептично відповіла Мейлін. — Дейве, годі вже. Всі зрозуміли, що ти нічого не знав.

— Що він не знав? — Ерн вже зовсім заплутався.

Нуль зрозуміння.

— Можна ми не будемо починати цю розмову з початку? Досить з мене на сьогодні, — голос дівчини звучав втомлено.

— Почекаєш на мене в квартирі? — запитав хлопець.

— Добре, — з цими словами вона пішла до під'їзду.

— То ти повернувся до Аллана? — уточнив Ерн.

— Схоже, що так, — Дейв опустив голову. — Визнаю, що був неправий. А якщо чесно, то займався самообманом. Але чомусь сподівався, що Райном і хлопці стануть для мене так само добрими друзями.

— Можна, будь ласка, опустити такі подробиці? — Ерн скривився. — Бо мене зараз знудить.

— Але серйозно. Мейлін мало не постраждала через мене... — знову завів своє Дейв.

— Як добре, що ти нарешті це зрозумів, — Ерн шарпнув його рукою за комір і притягнув до себе. — Ще раз побачу у Мейлін таку реакцію через тебе — поламаю все, що можна зламати, затямив?

— Можеш хоч зараз ламати... — байдуже мовив Дейв.

— А зараз якось вже нецікаво, — хлопець розтиснув хватку і несильно відштовхнув його назад. — І навіть не думай до неї наближатися.

— Не вийде, — одразу ж знайшовся Дейв. — Я ж тепер з Алексом.

Ерн зробив гучний вдих-видих, а потім зробив погрозливий крок уперед. Дейв навіть не поворухнувся, коли хлопець знову його схопив.

— Гадаєш, я жартую з тобою? — в очах Ерна блиснула злість.

— Ерне, досить, — втрутився Кір. — Залиш щось нам. Гадаю, Мейлін зараз більше потребує твого товариства, ніж він.

Хлопець видихнув і подивився нагору. Він одразу побачив Мейлін, що стояла на балконі і спостерігала за розвитком подій.

— Маєш рацію, — кинув Ерн, відпускаючи Дейва. — Я тебе попередив.

***

Наступного дня був вихідний. Мейлін і Майла сиділи вдома в останньої й теревенили.

— Так, а що в результаті? — запитала сестра Ерна. — Що з Діном? Ерн тобі щось розповів?

— Та ні, — подруга заперечливо похитала головою. — Ми так доладу й не поговорили. Учора в мене сильно розболілася голова після всіх цих подій. Тож я лягла спати, а Ерн поїхав додому. Не до запитань було.

— Ооо, а він мені вчора написав. Пропонував подивитися щось. Але я з Кіром була, тому теж не поговорила, — Майла усміхнулася, але майже одразу посерйознішала. — Якщо чесно, я й сама не знаю, як Дін би відреагував. Навряд чи так само м'яко, як Ерн на Кіра. Ситуація зараз напружена.

— Ну так, Ерн же не його мила молодша сестричка, — спробувала пожартувати Мейлін.

— Ага. Але тут і правда не до жартів. Коли Обрі раптом опинилася в товаристві Аллана й його компанії, Дін дуже сильно хвилювався. Хлопці ж легко могли вибовкати їй щось важливе!

— Знову ця Обрі! І звідки ти все це знаєш?

— Від Кіари. Це сестра Діна, якщо знаєш.

— Ти ж начебто не цікавишся справами хлопців?

— Та облиш, — Майла махнула рукою. — Одна справа — якісь там сутички між хлопцями, а зовсім інша — плітки й інтриги.

— Слухай, — Мейлін поставила руки на стіл і нахилилася до подруги. — А ти знаєш, де я можу знайти Діна? Поговорю з ним сама!

— Воу-воу! Оце ти серйозна жінка. Гм, на базі, напевно. Але це так собі варіант.

— А ти можеш дізнатися точно?

— Гм, ну давай, спробуємо, — Майла розблокувала мобільник і зайшла до Оніми — популярної в усьому світі соцмережі-щоденнику. — Так, дві години тому Дін був у супермаркеті, он — виклав фото шампуня з локальним мемом хлопців, довго розповідати. А тепер він у нас...

Дівчина на кілька секунд перервала коментар, гортаючи дописи.

— Ага, в «Спортілайті», хто б сумнівався, — нарешті додала вона. — Хочеш, щоб я поїхала з тобою?

— Звісно, хочу, — Мейлін усміхнулася. — Але не треба. Я маю переговорити з Діном сам на сам, щоб дізнатися, що він насправді думає з цього приводу. Зараз викличу таксі.

— Може, краще попросимо Кіра?

— Думаєш, це гарна ідея?

— Може, в таксі й не буде Райнома з його друзями. Але вони цілком можуть бути в «Спортілайті». Це улюблене місце не тільки для Діна.

— Ооо, вони й там воюють?

— Та ні. Там у них нейтралітет, — Майла вибухла сміхом.

— Добре. Телефоную Кіру.

***

— Відвезти тебе до «Спортілайта»? — перепитав Кір, затискаючи телефон вухом. — Навіщо?

— Хочу поговорити з Діном, — відповіла Мейлін.

— Навіщо?

— Я вчора майже випала з реальності. І навіть не знаю, до чого вони дійшли з Ерном.

— То запитай у Ерна.

— Я вже вирішила, що хочу поговорити з Діном сама, Кір. Цього разу я збираюся все влаштувати сама. Якщо тобі незручно, то я просто викличу таксі.

— Де ти зараз?

— Досі в кав'ярні з Майлою.

— Добре, буду хвилин за тридцять.

— Дякую.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше