27.

— Та не думаю, — Філ тяжко видихнув. — Я знаю, що Даліла часом може перегнути палицю. Але я чомусь сподівався, що Мейлін виявиться розумнішою.

— Філе, вони одного віку, — зауважив Рейлі.

— Та й мені здається, що все було не так драматично, як описала Мейлін.

— От про це і поговорите. Я хочу, щоб ти вислухав Мейлін, і щоб ви спільно розв'язали цей конфлікт. А не звинувачували її втрьох. Чесно кажучи, такого я від Корнелії не очікував.

— Гадаю, вона дуже хотіла сподобатися Далілі. Я трохи налякав її тим, що моя донька дуже вразлива...

— Гадаю, Мейлін така ж вразлива.

— Добре, я тебе почув.

— Ось і чудово. Чи варто мені згадати, що якщо ти раптом захочеш скривдити Мейлін, я знайду час приїхати?

— От давай тільки без погроз.

— Це поки що тільки попередження, — Рейлі підвівся з місця. — Добре, радий, що ми швидко порозумілися. А тепер мені вже час. Не хвилюйся, дорогу знайду.

Гість попрямував до дверей. Філ теж підвівся.

— Рейлі, — покликав він.

— Чого? — Рейлі повернув голову.

— Можеш дати мені адресу Мейлін?

— Ні, — з цими словами чоловік вийшов з кімнати.

***

Мейлін пройшла коридором і заглянула в одну з кімнат. Кухня.

— Вааау, тут так затишно, — протягнула дівчина, розглядаючи темно-зелені фіранки.

Взагалі вся кімната була оформлена у відтінках зеленого.

— Радий, що тобі подобається, — усміхнувся Рейлі. Мейлін тим часом перейшла до вітальні. — Я сьогодні розмовляв із Філом.

— Що? — дівчина різко зупинилася й повністю розвернулася до батька. — Про що?

— Попередив його, щоб навіть і не думав тебе скривдити. І запропонував спокійну розмову втрьох: ти, він і Корнелія, щодо ситуації, що склалася.

— Я не буду з ним розмовляти. З мамою ще може... А от з ним — ні.

— У будь-якому разі, це твоє рішення.

— Ти хочеш, щоб я з ними помирилася?

— Я не можу сказати, хочу я цього чи ні. Бо я добре знаю тільки Корнелію. Я хочу, щоб тобі було комфортно і щоб ти сама прийняла рішення. Але якщо хочеш знати мою думку, така ситуація не варта того, щоб припиняти спілкування назавжди.

— Може й так, — Мейлін видихнула і присіла на канапу. — Але зараз я дуже зла на Філа. І на маму. Все начебто було добре. Принаймні, ми особливо не сварилися. Хоча Філ... він такий... Наче і піклується про мене, але все одно залишається якимось холодним. Схоже, через те, що я йому не рідна. Тату? — дівчина підвела голову. — Ти ж ще приїдеш?

— Звісно, щойно впораюся зі своїми справами. Можливо, навіть Елрой зможе приїхати раніше. Або ти надумаєш приїхати в гості на канікулах.

— Не знаю, як щодо канікул. Гадаю, підготовка до вступу займе чимало часу.

— І це теж правда.

У двері постукали. Рейлі відчинив. На порозі стояв Елрой. У руках хлопець тримав цілу купу пакунків.

— Я готовий до сімейного кіновечора, — мовив він. — Купив усе, що треба.

— Чудово, — батько усміхнувся. — Неси все на кухню. Зараз будемо сортувати.

***

Майла і Ерн сиділи в улюбленій кав'ярні останнього, «Інвійрнес», насолоджуючись смачними тістечками з кавою.

— Ти чого така задумана останнім часом? — запитав брат, відпиваючи трохи кави.

— Ааа? Яяя? — сестра опустила очі й почала колупати своє тістечко виделкою. — З чого ти взяв? Багато всього: нова країна, нова школа, нові знайомства, підготовка до вступу…

— Нуу, я аж надто добре тебе знаю, — хлопець усміхнувся.

— Та годі тобі. Кажу ж, нічого незвичайного.

— Як знаєш. До речі, що там з твоїми шкільними документами? — змінив тему Ерн.

— Вчора якраз забрала нові. І старі мені повернули. Теж непогано. Слухай, а ти зайнятий увечері? Може влаштуємо перегляд «Блукаючи в темряві»?

«Блукаючи в темряві» — відомий детективний серіал із багатьма сезонами.

— Сьогодні не можу, — Ерн трохи винувато подивився на сестру. — Є деякі справи з хлопцями. Аллановські наступають на п'яти. Зірвали нам кілька угод. Хоча й самі нічого не виграли. Знати б, де їхнє нове місце…

— Треба підкупити когось із їхнього неосновного складу, — Майла хитро посміхнулася.

— Марна справа. Вони так само пишаються своєю бандою, як ми із хлопцями — нашою.

— Але ж були прецеденти? Забув про Дейва?

— Не забув. Але там були зовсім інші причини. Ти так добре знаєш «історію» наших банд, — Ерн намалював у повітрі уявні лапки. — Але не знаєш, як виглядають наші вороги.

— І не хочу знати. Вони мене не знають, і я їх — баланс.

— Ну, доки вони не знають, що ти — моя сестра, то так.

— Якщо Мейлін їм не розповість, то й не дізнаються. Але схоже, що вона і не поспішає. Напевно, не хоче, щоб мене спіткала така ж доля, як її. А взагалі, вона класна дівчина. Шкода, що спілкується не з тими хлопцями.

— Це її проблеми, — Ерн трохи насупився, що не сховалося від уваги сестри.

— А може, вони її примусом тримають, га? — дівчина нахилила голову трохи вбік, уважно вдивляючись в очі брата.

— Не вигадуй. Вона закохана в Армана. От і все.

— А от ти прямо знаєш, — обурилася Майла.

— Це прямо видно, — спародіював її манеру брат.

— Бє-бє-бє, — дівчина розсміялася. — Отже, буду без тебе сьогодні дивитися серіал.

— На жаль, так. Але ми обов'язково подивимося його разом іншого дня.