24.

Наступного дня Мейлін з самого ранку зосередилася на навчанні. Незабаром мала відбутися важлива контрольна. Якщо дівчина отримає хороший результат, то до кінця року зможе не відвідувати цей предмет. Надто приваблива пропозиція, чи не так?

Зі стану цілковитої зосередженості її вивів телефон. Пристрій гучно завібрував, а екран засвітився, сповіщаючи про нове повідомлення від Армана. Мейлін миттєво схопила телефон і розблокувала його.

«Арман: Привіт) Щодо кіно. «В тіні блискавки». Що скажеш?

Мейлін: Привіт) Це про перегони, так?

Арман: Ага. Приквел до однойменного серіалу. Але його можна дивитися і як самостійний фільм.

Мейлін: Я дивилася кілька серій. Добре, ходімо.

Арман: Чудово. Я вже взяв квитки. Понеділок, вечір.

Мейлін: Добре.»

Мейлін відклала телефон і спробувала повернутися до навчання. Але не минуло й півхвилини, як вона зрозуміла, що постійно зиркає на екран мобільника. Правду кажуть, що телефон відволікає, навіть коли просто лежить поруч. Дівчина потягнулася за пристроєм і натиснула кнопку блокування. Екран засвітився. Жодних нових сповіщень. Тоді Мейлін підвелася й попрямувала до кухні. Час зробити перерву.

На кухні вона увімкнула чайник і зазирнула до холодильника. Запечена риба, смажена риба, слабосолона риба. Мейлін скривилася. Вона терпіти не могла рибу, але її обожнював Філ. Схоже, батьки вже частково викреслили її зі свого життя. Прикро.

Таємно перебувати у власній квартирі, доки мати і Філ були відсутні — те ще дивне відчуття. Мейлін почувалася злодюжкою. Але що вдієш, готель їй не дуже подобався, а тато з Елроєм більшість часу були зайняті залагодженням якихось своїх справ. Наскільки знала дівчина, вони взагалі приїхали сюди непланово. Вдома на них чекали свої завдання. Проте головний у клані дав дозвіл на невеличку відпустку за умови, що Рейлі й Елрой Марси вирішать тут кілька справ. Які справи могли бути в клану з іншої країни в Леслаї, дівчина не знала.

Недовго думаючи, Мейлін зателефонувала Джеймі.

— Алло, — подруга відповіла миттєво.

— Привіт, як ти? Можеш говорити?

— Привіт, так. А ти хіба не готуєшся до контрольної?

— Готуюся. Просто зробила перерву.

— Знаючи тебе, це звучить як погана ідея, — Джеймі розсміялася.

— Ну я ж не можу тепер безперервно вчитися.

— Ну, в цьому є сенс. Добре, розповідай.

— Що саме?

— У тебе ж явно сталося щось цікаве.

— Чому ти так вирішила?

— Мей, ти зателефонувала мені замість того, щоб посилено готуватися до контрольної. Я надто добре тебе знаю.

— Добре. Здаюся. Арман запросив мене в кіно.

— Воу, як швидко розвиваються ваші стосунки! І що ти відповіла?

— Погодилася, звісно.

— Дарма. Треба було сказати, що подумаєш, що у тебе зараз пріоритет на навчанні…

— Джеймі, він не той хлопець, якого можна було б вразити чимось таким. Тим паче, ідею походу в кіно я запропонувала йому сама.

— Нууу, так взагалі не цікаво, Мей.

— Ти ж знаєш, що я не люблю гратися в ігри.

— Знаю. І це нудно, подруго.

— Але не всім.

— Ага-ага. Ну добре, і на який фільм йдете?

— «В тіні блискавки».

— Оу, чому не на «Той самий детектив»? Він же такий романтичний!

— Арман сказав, що йому не сподобалася перша частина.

— От так і зустрічайся з гангстерами. Жодної романтики, як могло б здаватися.

— Джеймі, ми ще не зустрічаємося!

— Ммм, ще? А ти б хотіла?

— Ні... Не знаю. Та яка різниця? — Мейлін відчула, як її щоки знову спалахують. — Ми ще мало одне одного знаємо, щоб про таке говорити.

— Але ти йому точно подобаєшся. Інакше не покликав би у кіно.

— Просто йому незручно через усі ці складнощі, яких я зазнала через них.

— Ага, і тому в кіно йде тільки він, а не ціла банда.

— Ну, Джеймі...

— Добре, давай відверто, подруго, — Джеймі зробила невеличку паузу. — Він тобі подобається?

— Угу, — ледь чутно зізналася Мейлін. — Він класний. Але я не можу уявити, що він справді захоче мати стосунки зі мною.

— Мей, мій хлопець старший за мене на три роки.

— Ред майже наш ровесник. А Арманові вже двадцять чотири.

— І що? — запитала Джеймі. — О, вибач, мені хтось телефонує. Я напишу тобі, добре?

— Окей.

Подруга відключилася. Мейлін підійшла до вікна й визирнула у двір. Увесь майданчик був заповнений дітьми. Джеймі завжди любила ставити їй складні питання. Чи хотіла б вона бути у стосунках із Арманом? Думки про це водночас викликали широку усмішку і лякали.

***

— Стій, — пролунало десь позаду. Ернові здалося, що він уже десь чув цей голос. Він розвернувся і побачив рудоволосого хлопця, який наближався до нього. — Це ж ти – Ерн?

Елрой помітив кривдника сестри ще здалека. За її описом він мав бути світловолосий, із зеленими очима. Хлопець пригадав усіх учасників дворової бійки — пам'ять на обличчя в нього була напрочуд гарна. Сестра сказала, що цей Ерн бився з Арманом. Схоже, це він.

— Я – Ерн, — він уважно подивився на новоприбулого. — А ти хто? Новенький у Аллана?

— Ні. Я брат Мейлін. Елрой Марс.

— Вау, оце так поворот, — очі кривдника сестри округлилися. — І що ти хочеш?

— Щоб ти не чіпав мою сестру, — в очах Елроя з'явився хижий блиск.

Хлопець був налаштований рішуче.

— Вибач, але не можу. Бо вона пов'язана з нашими ворогами. По тобі ж видно, що ти не простий цивільний. Маєш знати правила, — Ерн посміхнувся, окидуючи Елроя зневажливим поглядом.

— Вона познайомилася з ними випадково. І якби не ви, то, можливо, вже й не була б з ними пов'язана, як ти кажеш.

— Ти сам хоч віриш у це? Я надто часто бачу Мейлін у їхньому товаристві. До того ж, вона явно занадто близька з Арманом, що тільки гірше для неї. Він не дуже чемний хлопчик. Тобі краще поговорити з ним, брате.