81.

— Привіт, дівчата, — привітався Дейв, сідаючи поруч. — Скучили?

— Та якось не дуже, — скептично відповіла Мейлін.

— А повинні були? — запитанням на запитання відповіла Майла.

— Щось ви сьогодні не в настрої. Я ж казав, що здав вас Ернові не я, а Вест.

— Що ти тут знову робиш, Дейве? — запитала сестра Ерна. — Тобі наказали вивчати нашу поведінку.

— Та ні. Просто люблю бути у колі гарних і розумних дівчат.

— А ще зайнятих.

— Ну, наскільки я знаю, Мейлін — вільна.

— Пф-ф, навіть не мрій, Дейве.

— А може запитаємо саму Мейлін, га? — уточнила Мейлін.

Дві цікаві голови одночасно повернулися до дівчини і зустрілися з її скептичним поглядом.

— Так, я все ще тут, — саркастично мовила та. — І не збираюся відповідати на ваші питання.

— Шкода, — зумисне сумно відповів Дейв. — А що у вас сьогодні цікавого на лекції?

Хлопець придивився до напису на дошці.

— О, я пам'ятаю цю тему. Ех, давно це було.

— Ти що, теж вчився на медика? — здивовано запитала Мейлін.

— Ага, на психолога він вчився, тож будь із ним обережніша, — замість Дейва відповіла Мейла.

Лекція минула швидко. Викладач так добре підготувався, презентуючи різноманіті міні-ігри та квести, що дівчата й навіть Дейв швидко втягнулися у процес. Щойно пара закінчилася, Майла взяла подругу за руку і потягнула до виходу.

— Тікаймо, швидко, — мовила вона і побігла вперед.

Мейлін швидко зреагувала і теж перейшла на біг.

— Гадаєш, він нас наздоганятиме? — запитала вона.

— Гадаю, що він швидше за тобою поплентається. Ти ж не хочеш проводити перерву у його товаристві?

— Та не дуже. Інколи Дейв здається непоганим, а потім я згадую, що він підопічний Райнома. До того ж намагається мене викрасти, знаючи, який контингент у його лідера.

— Ооо, як влучно ти його описала.

— До речі, а куди ми йдемо?

— Як куди? У столовку.

В їдальні дівчата купили по булочці та пакуванню соку. Швидко впоравшись з імпровізованим обідом, Мейлін і Майла попрямували до аудиторії. Наступною парою мала бути та сама презентація.

— Зачекай, я сходжу до туалету, — мовила сестра Ерна. — Щось я трохи нервую.

— Добре, я почекаю на тебе тут, — відповіла подруга, відходячи до стіни.

Майла швидко зникла за дверима вбиральні.

— Погано ховаєтеся, — пролунав десь поруч голос Дейва.

Мейлін повернула голову й побачила хлопця.

— Та ми, наче, не ховалися, — відповіла вона. — Ти щось хотів?

— Просто потеревенити. Алекс такий серйозний був вчора. Бо я вже було подумав, що вони до всіх своїх дівчат ставляться, як до речей, — Дейв уважніше подивився на співрозмовницю.

— Послухай, Дейве, — ліниво процідила Мейлін. Насправді, їй не дуже хотілося чути історії про Рейген і обраниць інших хлопців. — Їх любовні справи — не моя зона відповідальності.

— Чого ж одразу любовні? Чи ти не знаєш про свою попередницю? — Дейв помітив проблиск зацікавленості в очах дівчини. — Хоча навряд чи вони стали б про таке розповідати. Ти б втекла першого ж дня.

— Маєш на увазі Обрі? — Мейлін одразу згадала ім'я дівчини.

— Ого, я вражений. Хоча впевнений, що про неї тобі розповів або Кір, або Ерн.

— Який ти проникливий. І що, ти її теж знаєш?

— Знаю. І набагато краще, ніж Алекс та інші хлопці. Я пішов ще до того, як вони познайомилися.

— Якось нелогічно звучить.

— Може й так, — Дейв витримав невеличку паузу. — Здається, Алекс цікавився, звідки ми про тебе дізналися. То Обрі й розповіла. Щоправда, Весту. Але я його нещодавно трохи розговорив. Якраз ситуація з есемесками допомогла. Що, цікаво?

— Розповідай далі, — попросила Мейлін.

— Ходімо покатаємося трохи після твоїх пар, тоді розповім, — зумисне загадковим тоном запропонував хлопець.

— Дейве, якщо ти думаєш, що в мене відсутній інстинкт самозбереження, то помиляєшся, — увага Мейлін переключилася на Майлу, котра в цей момент вийшла з вбиральні й прямувала до них.

— Добре, дам тобі невеличкий бонус. Обрі — подруга подруги Рейген. Через Рейген вона так несвідомо й дізналася про тебе.

— Дейве, а що ти тут досі робиш? — запитала Майла, встаючи між хлопцем і подругою.

— Та так, не даю Мейлін засумувати, — Дейв широко усміхнувся. — Мейлін, якщо хочеш дізнатися більше, моя пропозиція ще в силі.

З цими словами хлопець пішов. Подруга уважно подивилася на Мейлін.

— Що за пропозиція? — запитала вона. Дівчина коротко переповіла зміст розмови з Дейвом. — Навіть не думай на це купитися. Він сто відсотків не так багато знає, як намагається показати.

— Але звідкись же він це знає?

— Ага, тільки не забувай, що Дейв з самого початку не знав, хто ти така, бо Райном нічого йому не розповів. Гадаю, що не просто так.

— Все так складно. Добре, гадаю, мені достатньо інформації про те, хто саме мене здав.

— От і чудово.

***

Ерн увійшов до своєї улюбленої кав'ярні й одразу попрямував до стійки. Черги не було — це трохи здивувало хлопця.

— Добрий день, — привітався Ерн. Бариста розвернувся до нього обличчям і усміхнувся.

— Добрий, — відповів він.

— Для мене, будь ласка, американо з молоком і яблучний пиріг. На місці.

— Добре. Картою чи готівкою?

— Картою, будь ласка.

— Прошу, — хлопець наклацав щось на апараті й простягнув його Ернові. Той приклав мобільник до зчитувача, не забувши ввімкнути модуль безконтактної оплати. — Принесу до столика. Будь ласка, розміщуйтесь.

— Дякую, — Ерн відійшов від стійки й попрямував углиб зали.

Його улюблений столик виявився вільним — чудова новина.