77.

Ерн видихнув. Звісно, йому було цікаво. Але він не хотів занадто втручатися у справи сестри, хоча й хвилювався через те, що Майла приховувала від нього власного хлопця.

«Незнайомий номер: Як ти гадаєш, чому вона тобі не розповіла?»

— Все добре? — Мейлін уважно дивилася на хлопця, який сильно стиснув у руці серветку.

— Угу, — відповів Ерн. — Не знаєш, чий це номер?

Він відкрив деталі абонента, приховавши переписку.

— Ні, — дівчина заперечливо похитала головою. — Хоча є ідея. Можна, я його запишу?

— Так, звісно.

Мейлін зберегла номер у записній книжці й почала шукати його в месенджерах. Незабаром дівчина знайшла зареєстрований акаунт. Навіть із фото.

— Ти точно хочеш це знати? — спантеличено запитала вона.

— Тепер точно хочу, — у голосі хлопця відчувалося напруження. Мейлін розвернула свій телефон до Ерна. На екрані було фото Дейва. — Що??? Пф-ф.

Хлопець помітно заспокоївся й заховав телефон до кишені.

— Забий, схоже, Райном дав йому чергове провокаційне завдання, — він махнув рукою, зауваживши запитливий погляд співрозмовниці.

— Так, а що пише?

— Нічого особливого. Мітчелл занадто правильний для команди Райнома. У нього навіть провокації банальні.

— Окей, гадаю, мені краще не влазити в ці справи, — Мейлін усміхнулася. — Бо я вже починаю звикати до цього ритму життя.

— Ну, Райном тут точно надовго. Наскільки я розумію, Аллан просто так здаватися не збирається. А Діну йому поки що спровокувати не вдається.

Ерн зробив кілька ковтків кави, яка вже встигла трохи охолонути, коли телефон знову пропищав. Хлопець скривився, але все ж перевірив сповіщення.

«Незнайомий номер: А якщо це я?»

Хлопець помітно насупився. Це вже точно переходило всі межі. Майла завжди досить тепло ставилася до Дейва. Він єдиний із банди Райнома, з ким дівчина була в контакті.

«Незнайомий номер: А раптом я небезпечний?»

— Можемо зараз поїхати до будинку Майли? — Ерн підвів очі й подивився на Мейлін. — А потім прогуляємося.

— Так, звісно, — дівчина залпом допила свою каву. — Він щось пише про неї?

— Так. Я боюся, що він зараз може її скривдити. А це вже серйозно. Зрозумів, що я не реагую на попередні провокації, — Ерн стиснув кулаки.

Вони вийшли з кафе й сіли до автівки. Хлопець попутно набрав номер сестри.

— Ало, — відповіла вона після кількох гудків.

— Привіт. У тебе все добре? — запитав хлопець.

— Таак. А що? — у голосі Майли лунало здивування.

— Дейва поряд ніде немає? — Ерн знову насупився. Тиша.

— Та ні, — відповіла дівчина після секундного мовчання. — Наче немає.

— Окей, будь обережна. Він швидше за все десь поруч, — попередив брат.

— Ну, я в цьому дуже сумніваюся. Не хвилюйся, я зараз в абсолютній безпеці, — дівчина зробила невеличку паузу. — І я трохи зайнята.

— Добре, — Ерн видихнув. — Якщо що — телефонуй.

Хлопець скинув виклик.

— Що з Майлою? — стривожено запитала Мейлін.

— Все добре. Але мені це не подобається. Хочу впевнитися, що він дійсно не крутиться десь поруч.

— Майла його не бачила?

— Каже, що ні. Але Дейв чомусь дуже хоче, щоб я прийшов. Не можу це ігнорувати.

— Тоді поїхали.

Незабаром вони вже були на місці. Ерн припаркувався з боку вулиці — у самому дворі зазвичай не було вільних місць.

— Ну, я не бачу ніде Дейва, — мовила Мейлін, коли вони пройшли арку.

Дівчина роздивлялася на всі боки.

— Ходімо, — хлопець пішов уперед.

Він вже помітив Майлу. Остання з кимось сиділа на лавочці в альтанці. Було важко розгледіти — обидва сиділи до них напівоберти. Мейлін пішла слідом.

Коли до альтанки лишалося ще кілька метрів, вона нарешті перестала озиратися і помітила, куди вони йдуть. Зауважила вона і Кіра з Майлою. Так само, як і Ерн.

— Вау, — тільки і мовив хлопець, стискаючи кулаки.

Сестра і член ворожої банди, як за командою, розвернулися в його бік. Мейлін одразу ж схопила Ерна за руку.

— Стоп, — мовила вона. — Ерне, не треба.

На превеликий подив Мейлін, хлопець таки зупинився. Майла і Кір продовжували мовчки дивитися на новоприбулих.

— Ходімо, — раптом мовив Ерн після кількох хвилин мовчання.

Він розвернувся і пішов до арки.

— Я з ним поговорю, — тихо мовила Мейлін до парочки закоханих, після чого пішла слідом за ним.

Вона досить швидко наздогнала Ерна. За поставою хлопця важко було вгадати, про що він думає. Ерн коротко глянув на Мейлін, коли та з ним порівнялася, а тоді знову поринув у роздуми. Дівчина мовчала, не знаючи, з чого почати.

— Ти знала, так? — запитав Ерн, коли вони дійшли до автівки.

— Так, — трохи винувато відповіла Мейлін. — Але вони не знали. У сенсі, Кір не знав, що Майла твоя сестра, доки я йому випадково про це не сказала. А Майла не знала, що ви з ним вороги. Вона не хотіла влазити у справи Кіра.

— Ну, я чудово розумію, чому, — хлопець сів до автівки і відчинив передні пасажирські двері. Мейлін забралася до салону.

Автомобіль рушив з місця. Дівчина обережно спостерігала за Ерном. Той виглядав зосереджено.

— І що далі? — раптом запитала вона.

— У сенсі? — перепитав хлопець, не повертаючи голови.

— Ну, що ти будеш робити?

— Нічого. Я не можу заборонити Майлі з ним спілкуватися. Вона не член нашої команди. Я сам ввів це правило. І я не буду його порушувати.