74.

— Чайник якраз закипів перед твоїм приходом, — мовила Майла.

— Чудово, — Кір взяв до рук невеличкий заварник і розлив чай по чашках. — Я просто мріяв про відпочинок.

— Мейлін тобі сказала про Армана?

— Угу.

— Мені абсолютно не подобається, як вона на нього реагує. Цей Арман явно не заслуговує на таке ставлення.

— Не можу з тобою не погодитися. Я взагалі був здивований, навіщо він це зробив.

— Певно, хоче всидіти на двох стільцях. Я вже чула, що Рейген постійно то повертається до нього, то знову кидає.

— У них складні стосунки. Щодо Рейген, мені здається, вона постійно шукає кращий варіант, а якщо не знаходить — повертається до Арма.

— Ооо, вони просто вартують одне одного.

— В якомусь сенсі так.

— До речі, — Майла підійшла ближче і сіла хлопцеві на коліна, — Мейлін запропонувала просто сказати Ернові, що в мене є хлопець. І я згодна з нею, що зовсім не обов'язково вас знайомити.

— Гадаєш, цей номер пройде? Я б на його місці дуже хотів познайомитися, — Кір усміхнувся і запустив руки у волосся дівчини. — Ти така гарна.

— Ммм, тільки зараз чи завжди? — промуркотіла дівчина.

— Завжди, — хлопець притягнув її до себе і поцілував. — Я дуже сумував.

***

Мейлін простежила крізь вікно, як Ерн і Дейв вийшли з під'їзду і, на превеликий її подив, розсілися по автівках і поїхали. Дівчина з полегшенням видихнула та попрямувала до спальні. Там вона завалилася на ліжко і втупилася очима у стелю. Слова Ерна знову зринули в її думках. Звісно, чути щось подібне було дуже приємно. Мейлін усміхнулася. Але чи нормально продовжувати тримати його поруч? Адже Арман аж ніяк не збирався покидати її думки. І це здавалося дещо нечесним. Зітхнувши, дівчина потягнулася за телефоном.

«Мейлін: Спиш?»

Не минуло й хвилини, як телефон дівчини задзвонив. Вона відповіла на виклик.

— Не сплю, — мовила Джеймі. — Щось сталося?

— Ну, багато чого сталося, — Мейлін коротко переповіла подрузі про ситуацію з Ерном.

До цього вона нічого не розповідала подрузі про цей аспект своїх нових пригод.

— Воу-воу, — тільки й змогла сказати Джеймі. — Не можу сказати, що мені це подобається. Може, все ж таки варто почати спілкуватися з іншими людьми? Наприклад, не з кримінального світу.

— Ну, ти трохи перебільшуєш із кримінальним світом.

— Мейлін, тобі варто все ж таки зрозуміти, що вони звичайні бандюки. Не такі, як у фільмах, але все ж не менш небезпечні.

— Джеймі, я не можу зараз відмовитися від його допомоги. І не можу просто так взяти й вирватися з їхнього світу. Хоча б через цього Райнома, який на мене полює. І це не жарти. Тим паче, мій рідний батько і брат теж, як ти кажеш, бандюки.

— То може все ж таки варто забити на можливі незручності, яких ти можеш завдати Алексові, і викликати Елроя?

— Ні, це не варіант. Ти ж розумієш, що буде в такому випадку?

— Не розумію. А може, тобі просто не хочеться припиняти спілкуватися з Ерном, га?

— Якщо чесно, то разом із ним я почуваюся в безпеці. Але я й досі не можу викинути з голови Армана. І не знаю, чи колись зможу...

— Не драматизуй. Зможеш. Добре, якщо це твій вибір, то я, як твоя подруга, в будь-якому разі тебе підтримаю. Але будь обережна.

— Я намагаюся. Але, Джеймі, гадаєш, це правильно — користуватися допомогою Ерна після такого його зізнання?

— Чому б ні? Мені здається, ви доволі ясно обговорили деталі?

— А якщо він все ж таки потайки сподівається...

— Ех, якби та якби, та виросли б на голові гриби. Стоп, ти вже починаєш надмірно все ускладнювати.

— Маєш рацію.

— До речі, а я ж казала, що цей Ерн симпатичніший за Армана?

— А я тобі нагадувала, що в тебе є хлопець?

— Вже ревнуєш?

— Звісно, — Мейлін розсміялася. — Дякую, Джеймі. Ти дуже сильно мені допомогла.

— Завжди рада, подруго. То що, добраніч?

— Добраніч.

***

Нарешті настали вихідні. Ерн і Майла поїхали до торгового центру, бо дівчина хотіла оновити гардероб. Та й її братові треба було докупити дещо з одягу.

— Я хотіла тобі дещо сказати, — мовила дівчина, коли вони завітали до острівної кав'ярні перепочити. — Насправді, в мене тут з'явився хлопець.

— Та я вже це давно зрозумів, — Ерн усміхнувся і зробив ковток кави.

— І що, ти не хочеш із ним познайомитися?

— Дуже хочу. Але щось мені підказує, що ти не даш мені цього зробити.

— Ну, може, не зараз. Ще рано.

— Окей. Мене хоча б радує, що це не Арман, — Ерн розсміявся.

— Фу, ти що! Він жахливий, — Майла скривилася. — До речі, чому в тебе такий гарний настрій, га?

— Щось я тебе не розумію. Спочатку ти питала, де мій гарний настрій, а тепер тобі не подобається, що він у мене з'явився...

— Чому це не подобається? Я дуже рада. То в чому причина?

— Просто гарний настрій. Взагалі-то, ми вчора змусили Райнома і його людей накивати п'ятами. Хіба це не привід?

— Щось мені здається, що причина криється в чомусь іншому, братику... — Майла підперла щоки руками й уважно подивилася на хлопця. — До речі, Ерне, мені здається, що в тебе може з'явитися суперник. Мені не подобається, що Дейв почав упадати за Мейлін.

— Ну, я йому вчора досить популярно пояснив, що не варто до неї навіть підходити, — почав хлопець, після чого різко замовчав.

— Цікаааво, — змовницьким тоном протягнула сестра. — І коли ж це було?

— Ех, знову забув про твій незрівнянний талант витягувати інформацію, — цокнув Ерн. — Вчора. Я провів Мейлін додому, а там на неї вже чекав Дейв.

— Ех, а я сподівалася почути щось цікавіше.

— Цікаво, що?

— Та забий, — Майла махнула рукою. — Ну що, продовжуємо шопінг? Мені треба ще придбати кілька светрів і купальник.