69.

Лінрей примружився, пропалюючи супротивника поглядом.

— Ви ж, начебто, зараз не воюєте з Алланом! — ствердив він.

— І до чого тут Мейлін? — запитав Ерн.

— Ну, а нащо вона тобі, Ерне? Дін думає, що Аллан знову зверне на нього увагу, якщо ви вкрадете дівчину?

— Вона не з ними, Лінреє, а зі мною. Тому краще прибери руки, бо я тобі їх зламаю.

— Ерне, позаду! — крикнула Мейлін, побачивши, що другий переслідувач підбирається до автівки.

Ерн блискавично сунув руку до кишені й натиснув на кнопку, блокуючи замок. За дві секунди хлопець опинився біля Лінрея, відштовхуючи його вбік. Він узяв Мейлін за руку і притягнув до себе.

— Вау, — тільки й мовив Лінрей. Його увагу привернули двоє чоловіків, що прямували просто до них. — Гей, хлопці, у нас все під контролем, звичайна дружня розмова.

Рятівники зупинились, але не зводили поглядів з усіх трьох. Ерн повернув голову і теж подивився на небайдужих перехожих.

— Все добре, можете йти, — додав він. Чоловіки перезирнулися й мовчки пройшли повз. — То що, в тебе таки вистачить розуму не вчиняти тут бійку? Ти просто виріс в моїх очах.

— Тобі просто пощастило, Ерне, — Лінрей перевів погляд на свого товариша. — Ходімо, Стенлі. Спіймаємо цю кралечку іншим разом.

На превеликий подив Мейлін, ці двоє справді пішли. Дівчина з полегшенням видихнула.

— Ти в порядку? — запитав Ерн.

— Угу. Не могла до тебе додзвонитися.

— Я був на складі з Діном. А ми там вимикаємо телефони. Коли увімкнув, то побачив пропущені від тебе і Майли. Добре, що встигнув. Ходімо до автівки.

Вдвох вони підійшли до автомобіля і сіли в салон.

— До речі, чому ти раніше не сказала про додаткове заняття? — запитав Ерн. — Я ж казав, що можеш телефонувати мені будь-коли.

— Я домовилася з Кіром, щоб він мене відвіз.

— А ти? — хлопець перевів погляд на сестру.

— А я... — почала Майла. — Я це... Я думала, що не піду.

— Через контрольну?

— Ні, просто вирішила, що й вдома нормально підготуюся.

— Все з тобою зрозуміло. А де Кір?

— Він сказав, що до них завітав Райном і всі його люди. Але, як бачиш, схоже, не всі.

— Воу, серйозно? Навіть сам Райном? — Ерн зробив невеличку паузу. — То що, везти вас на заняття?

— Так, ми ще встигаємо, — відповіла Мейлін.

— А може, краще десь погуляємо? — запитала Майла.

— Ні, Майло, — заперечливо мовив брат. — По-перше, у тебе додаткове заняття. А по-друге, у мене є деякі справи.

— От нащо я тобі про ту контрольну тільки сказала... — дівчина опустила голову.

— Яку контрольну? — запитала Мейлін. Майла одразу ж почала подавати їй сигнали, мовляв, тс-с, підіграй. — Ааа, контрольну!

Ерн тільки головою похитав.

— Пристебніться, зараз швидко будемо на місці.

***

Бійка між бандами Райнома та Аллана тривала. Перевага наразі була на боці першого, адже він привів із собою більше людей. На одного з групи Алекса припадало по два-три бійці супротивника.

— Погано тренуєш своїх людей, Райноме, — крикнув Арман і врізав одному з хлопців ногою. Він спритно розвернувся й відбив атаку іншого. — Диви, удвох зі мною впоратися не можуть!

— Армане, бийся мовчки, не погіршуй свою майбутню ситуацію, — відповів Райт, схрестивши руки на животі.

Він стояв біля автівки Вестлея й лише спостерігав.

— А то що? — глузливо запитав Арман.

— Катуватиму, коли мої хлопці із вами всіма впораються.

— Так гадаєш? — хлопець потужним ударом буквально нокаутував чергового нападника.

— А ти он краще в нього запитай, — Райном кивнув у бік Кіра, який лежав на землі й з останніх сил відбивався від Джила і Найлса, що частували його болючими штурханами.

Арман кинувся допомагати товаришеві, але його випередив Дейв. Той схопив одного з хлопців і просто відтягнув його від Кіра.

— Гей, Мітчелле, ти що робиш?! — Джил заволав наче вжалений. — Ти взагалі на чиєму боці! Райноме, ти це бачиш?!

У цей момент Кір трохи отямився і примудрився зацідити супротивникові прямо по зубах. Джил завив від болю й одразу схопився обома руками за обличчя. Кір скористався цим, скинув хлопця і підвівся на ноги.

Брати Райсони загрозливо наблизились до Дейва, розминаючи кулаки. Вони, ніби за командою, глянули на боса, запитуючи дозволу. Але на превеликий подив хлопців, бос заперечливо похитав головою.

— Забагато уваги для такої малої кількості осіб, хлопці, — мовив Райт. — Займіться справою. Чи мені варто долучитися?

Хідд сердито сплюнув собі під ноги і блискавично змінив напрямок руху. Блейк окинув Дейва поглядом, повним розчарування, і переключив свою увагу на Армана.

— Серйозно? — реготнув той. — Ти ж буквально щойно скиглив, що в мене якась фішка на вас.

— Краще помовч, Гріне, — процідив Блейк, стискаючи кулаки. — Бо дуже кортить тобі вломити.

Сутичка продовжувалася. Райном відійшов від автівки і попрямував до Дейва, якого вже деякий час ніхто не чіпав. Усі його товариші навмисно тримали хлопця осторонь бійки.

— Йди посидь, — наказав Райт, наблизившись.

— Що? — перепитав Дейв.

— Посидь, кажу, ти занадто емоційно реагуєш.

— Я контролюю свої емоції.

— Ага, я бачив. Іди вже, а я поки що трохи розімнуся.

Дейв таки здався і слухняно побрів до автівки. Вестлей, помітивши це, забрався до салону і демонстративно грюкнув дверима. Хлопець підійшов ближче й обперся на капот.