68.

Тепер лишалося тільки дочекатися відповіді, але Мейлін вирішила не гаяти часу. Їй спав на думку доволі непоганий план.

Дівчина натягнула на джинси спортивні штани і підкотила їх. Далі в хід пішла куртка з містким каптуром. Ось і костюм, колись куплений у чоловічому відділі відомого спортивного магазину, нарешті згодився. Мейлін згадала, як вона просила маму і Філа купити його, запевняючи, що займатиметься бігом щодня. А насправді вистачило її всього на два рази. Та й із розміром вона трохи схибила — костюмчик виявився завеликим. Вітчим ще довго це пригадував. Довершувала образ габаритна спортивна сумка, яку вона придбала, коли забирала свої речі з квартири батьків. Філ тоді страшенно образився.

Шансів, що подібний фортель удасться, було малувато. Але Мейлін керувала думка про те, що на Майлу так само можуть очікувати люди Райнома. І ані Ерн, ані Кір про це не знатимуть. Дівчина закинула сумку на плече і вийшла у під'їзд.

На сходовому майданчику «гостей» не було. Можливо, Кір усе ж таки мав рацію, і Райном дійсно використав на засідку майже весь вільний ресурс. Мейлін увійшла до ліфту і спустилася на перший поверх.

На превеликий подив дівчини, «гості» навіть не зрушили з місця, коли вона вийшла з під'їзду і бадьоро покрокувала вздовж будинку, тримаючись якнайдалі. Мабуть, вони не очікували такої «костюмованої» появи. Мейлін без проблем покинула двір і попрямувала до автобусної зупинки.

***

Дейв спритно ухилився від кулака Армана, що мало не влучив у його обличчя, і відскочив убік.

— Слухай, Арме, а ти впав в моїх очах ще нижче, — мовив хлопець, намагаючись атакувати.

— Чого це? — супротивник здивовано на нього глянув.

— Кинути дівчину через Рейген. Це просто справжнісіньке дно, від тебе не очікував, — Дейв поставив йому підніжку, але той втримався на ногах і навіть замахнувся для удару у відповідь.

— Це тільки вона думала, що вона моя дівчина, якщо ми про Мейлін, — пирхнув Арман, штовхаючи хлопця вперед.

Той зробив різкий випад убік і опинився праворуч.

— А що, був хтось ще? — із несмаком запитав Дейв. Кулак хлопця зіштовхнувся з блоком. — Ну, Арме, я бачив її, і реально дивуюся твоєму вибору.

Алекс і Кір перезирнулися. Перший майже непомітно похитав головою, попереджаючи друга, що зараз краще промовчати для безпеки Мейлін.

— То забирай її собі, якщо вона тобі так сподобалася, — Арман махнув рукою просто над головою Дейва, але той вчасно ухилився. — Звідки ви взагалі про неї дізналися?

— Не твоя справа, Арме. Гадаю, це питання не тільки до тебе. Я дуже радий, що пішов від вас, хлопці, бо ви як не знали, так і не знаєте, що таке відповідальність.

— Хто б говорив, — не витримав Кір. — Краще закрий рота, Дейве.

— А, так, Кір у нас тепер захищає Мейлін, — знущальним тоном мовив Арман. — Не знав?

Він таки примудрився добряче заїхати супротивникові по торсу. Дейв ледве встояв на ногах.

— Гей, хлопці, годі теревені правити, не відволікайтеся, — втрутився Райном. — Які ж ви самовпевнені!

***

Мейлін відповіла на виклик, фіксуючи навушник у вусі.

— Ти де? — пролунав у слухавці захеканий голос Майли.

— В автобусі, — відповіла подруга. — Їду до тебе. А ти?

— Я наче втекла від наших кращих друзів. Може, зустрінемося в Ервайнамі?

Ервайнам — назва торгового центру.

— Гадаєш, встигнемо до заняття?

— А гадаєш, вони нас туди пустять?

— Ну так, маєш рацію. А де Ерн?

— Та хто його знає. У мене таке саме питання. То що, ти далеко?

— Ні, ще одна зупинка.

— Окей, я тоді відключаюся. Прямуй до фудкорту.

— Окей.

Незабаром автобус зупинився недалеко від торгового центру. Мейлін знову натягнула на голову каптур і вибралася з салону. Але не встигла вона навіть відійти від зупинки, як хтось схопив її за руку.

— Далеко зібралася, мала? — пролунав чоловічий голос. Мейлін відчула, як хтось стягнув з її голови каптур. — Невже й справді думала, що ми на це купимося?

— Марно сподівалася, — відповіла дівчина. — Допомо...

Залишок фрази перетворився на невиразне мугикання. Кривдник вчасно затиснув рот дівчини рукою. Мейлін щосили почала пручатися.

— Заспокойся і не дратуй мене, — мовив хлопець. — Я знаю, що твоя подружка має бути десь поруч. І я обов'язково на ній відіграюся, якщо ти зараз не втихомиришся, це зрозуміло?

Мейлін перестала смикатися і стала смирно. Тоді новий знайомий розтулив їй рота і зручніше перехопив під лікоть.

— Молодець, — мовив він. — А тепер пішли зі мною. Будеш наживкою.

Хлопець буквально потягнув її за собою. Від напруження ноги стали ватними і перестали слухатися. Ні, вона ж із самого початку розуміла, що це погана ідея... А тепер ще й Майлу підставила!

— Гей, Лінрей, прибери від неї свої руки! — пролунав десь поруч голос Ерна.

Мейлін з полегшенням видихнула. Вона почала крутити головою, шукаючи хлопця, аж раптом Лінрей різко її розвернув. Ерн стояв метрах у десяти біля своєї автівки. В салоні Мейлін побачила Майлу.

— Ти тут звідки взявся? — кривдник із роздратуванням подивився на Ерна. — Це моя здобич, краще не втручайся.

— Пф-ф, — останній рішуче рушив у його бік.

Лінрей роздивився по боках. Забагато свідків.