Глава 28

    Ерн увійшов до своєї улюбленої кав’ярні і одразу попрямував до стійки. Черги не було, що трохи здивувало хлопця.

- Добрий день, - мовив Ерн. Бариста розвернувся до нього обличчям і усміхнувся.

- Добрий, - відповів він.

- Для мене, будь ласка, американо з молоком і яблучий пиріг. На місці.

- Добре. Картою, чи готівкою?

- Картою, будь ласка.

- Прошу, - хлопець наклацав щось на апараті і простягнув йому Ернові. Той приклав мобільник до зчитувача, не забувши увімкнути модуль безконтактної оплати, - принесу до столика. Будь ласка, розміщуйтеся.

- Дякую, - Хардман відійшов від стійки і попрямував вглиб зали. Його улюблений столик виявився вільним — чудова новина.

    На задньому фоні грала приємна легка музика. Ерн сів у м’якенький фотель і розслабився, відкинувшись на спинку меблів. На столику стояла невеличка фаза із гарними світло-фіолетовими квітами. Хлопець подумав про те, що він хотів би подарувати такі Мейлін. Але це було б дивно, навіть незважаючи на те, що зізнання з його боку вже було. І нічого не помінялося. Напевно. На такій ноті Ерн із сумом зітхнув і витягнув з кишені мобільник. Написав до Мейлін.

«Ерн: Привіт, тебе сьогодні забрати?

Мейлін: Привіт, так) Дякую тобі) Я й сама вже хотіла написати.

Ерн: Добре. В тебе три пари, як і у Майли?

Мейлін: Ні, чотири =(

Ерн: Окей, зрозумів. Тоді заберу після четвертої)

Мейлін: Домовилися. Напишу, якщо щось зміниться.»

Принесли каву і тістечко. Тільки-но хлопець збирався скуштувати десерт, як його телефон завібрував, сповіщуючи про нове повідомлення.

«Майла: Що робиш, братику?)

Ерн: Збираюся з’їсти свій улюблений пиріг з Інвійрнес. І мені вже не подобається ця дужечка ‘)’

Майла: А від Мейлін тобі дужечки подобаються?)

Майла: Ну добре-добре. Просто хотіла попередити, що тут Дейв вештається. Схоже, він взяв собі за ціль будь-якою ціною змусити Мейлін поїхати разом з ним.

Ерн: В сенсі?

Майла: Виявляється, Райномовські дізналися про Мейлін від Обрі. Як тобі?

Ерн: Цікаво, вона тут яким боком?

Майла: От і Мейлін стало цікаво. А цей хитрий лис не захотів ділитися подальшою інформацією безкоштовно.

Ерн: Ми домовилися із Мейлін, що я за нею заїду, тож, не хвилюйся. Побазікаю із цим хитрим лисом, якщо він ще не вшиється.

Майла: Мені подобається твоя цілеспрямованість.»

    Ерн сховав телефон до кишені. Підніс філіжанку із кавою до вуст, зробив ковток і примружився від задоволення. Ідеальна температура.

- Що, Ерне, так і не навчився клеїти дівчат? — пролунав десь поруч знайомий настирливий голос. Хлопець поставив ємність на тарільчик і підвів очі. Просто перед ним стояла Рейген, - я присяду?

- Дивись, не впади, - із сарказмом в голові відповів Ерн, - сідай, тільки не за мій столик.

    Хлопець спритно вхопив ногою стілець, що стояв навпроти, і щільніше присунув його до столика. Рейген насупилася. Вона не звикла, щоб хтось їй відмовляв.

- От чого ти такий непривітний, га? — в голосі дівчини з’явилося аж занадто меду, - чи може ти боїшся близькості?

- А ти про щось інше взагалі думаєш? — із посмішкою запитав Ерн, - і як це так виходить, що Арман тебе досі жодного разу не впіймав?

- Гадаєш, я цього боюся? — Рейген реготнула, - ну, і що він зробить? Гадаєш, Арманові вистачить снаги мене кинути? А я перевіряю, як далеко я можу зайти. Мені це подобається, знаєш? Почуваюся живою і бажаною.

- Навіть не хочу цього знати. Взагалі, чого причепилася?

- Та так, хотіла посидіти у компанії симпатичного хлопця. Але симпатичний хлопець не вміє спілкуватися з дівчатами. Шкода.

- Це я вже чув. Якщо у тебе все, то я б хотів спокійно насолодитися їжею.

- Грубий ти, Ерн, - Рейген нахилилася над столом, максимально демонструючи глибокий виріз своєї сукні, після чого потягнулася до тарілки із пирогом і відщипнула шматочок, - я теж люблю яблучний пиріг, бачиш, у нас таки є щось спільне.

    З цими словами дівчина доволі легко розвернулась на шпильках і попрямувала до виходу, колихаючи бедрами. Ерн розлюченно видихнув.

- Я принесу вам нове тістечко, - пролунав над вухом голос баристи, - за рахунок закладу.

- Ого, дуже вам дякую, - Хардман усміхнувся, - але з якої причини?

- Мене вона теж дістала, - зізнався хлопець, - приходила вчора, щось крутилася. А я вийшов трохи перепочити й запалити цигарку-дві. А тут знов вона — хвалилася подрузі, як класно у неї виходить тренуватися на чоловіках. Ну, мене вони не побачили. Хоча гарна, не посперечаєшся.

- Нажаль, не можу погодитися.

- У кожного свій смак. За кілька хвилин принесу нове тістечко, - бариста взяв тарілку з «атакованим» десертом і пішов у бік стійки. Ерн замислився. «І в якому місці вона гарна?»

***

    Презентація пройшла доволі успішно. Дівчата вийшли з аудиторії із широкими усмішками на обличчях.

- Я думала, що буде складніше, - видихнула Майла, - навіть трохи перегнула із підготовкою.

- Це ж твоя перша презентація тут?

- Взагалі-то ні. Я мала ще кілька, коли переходила до вашої школи. Для комісії. Було страшно. Але я чудово знаю леслу, вивчила її давно.

- Не можу не погодитися. В тебе навіть майже немає акценту, як і у Ерна.

- Гадаю, що через те, що лесла і дана дуже схожі.

    Лесла і дана — мови Леслаї і Данамії, відповідно.

- Я ніколи не пробувала вчити дану, але повірю тобі на слово, - Мейлін усміхнулася.

Майла роздивилася по боках, щось вишукуючи.

- Щось не так? Кого шукаєш? — запитала її подруга.

- Та Дейва ж. Ніколи не повірю, що він просто так здався і пішов, - Хардман скривилася.

- Схоже, що ти його добре знаєш.

- Ага, з тих часів, коли Дін змагався із Райномом поза межами Ніоріму. Не впевнена, що можу тобі про це розповідати. Я ж приїжджала до Леслаї кожні канікули з тих пір, як Ерн переїхав сюди. Спочатку з батьками, а потім вже і сама. Сестра Діна, Кіара — моя подруга. Виходить, що ми вдвох були ціллю для Райнома і його банди, доки були у місті.