Глава 25

- Ну що, ходімо? — Мейлін подивилася на Майлу, котра зосереджено щось записувала в блокноті.

- Зараз, зачекай хвилинку, - не підводячи голови, відповіла Хардман, - доки я не забула.

- Окей, - Марс присіла і витягнула телефон. Майла дописала речення і закрила блокнот.

- Що ти там писала? — усміхнулася Мейлін.

- Ідею для книги... - дівчина сором’язливо опустила очі.

- Ваааау! Розкажи мені більше про це.

- Зараз, чекай, Ерн дзвонить, - Хардман-молодша провела пальцем по екрану, відповідаючи на виклик. Вона коротко переговорила із братом, після чого відключилася і поклала мобільник назад до кишені, - сказав, що приїде за мною, бо Райном можливо вже чергово щось задумав.

- Ти знову сказала Ернові, що підеш після занять разом із одногрупниками?

- Угу. А що мені йому ще сказати.

- Певно, варто вигадати щось більш солідне. Скажи, що в тебе з’явився хлопець. І все. Тобі ж необов’язково їх знайомити.

- Я подумаю над цим.

- То що, може трохи посидимо в столовці, доки Ерн приїде?

- Хочеш, щоб він зустрівся із Кіром?

- Я попрошу Кіра почекати на мене в автівці. До того ж, він й так знає, що Кір мене забере. Чесно кажучи, мені й так не зовсім зручно постійно просити Ерна про допомогу. Та я й досі не розумію, чому він мені допомогає... — Мейлін задумливо торкнулася рукою підборіддя.

- Запитай, - коротко відповіла Майла.

- Тобто ти знаєш? — Марс із ентузіазмом подивилася на дівчину.

- Здогадуюся. Але це не моя справа, тому нічого говорити не буду.

- Заінтригувала...

- Добре, пішли до столовки.

Дівчата увійшли до приміщення кафетерію і зайняли один з вільних столиків.

- Я візьму нам чаю, - мовила Хардман, після чого попрямувала просто до вікна роздачі. Мейлін, тим часом, написала повідомлення Кіру.

- Привіт, - пролунало десь поруч. Марс підвела очі і побачила Дейва, - давай, піднімайся, поїдеш зі мною.

- Ще чого? — пирхнула Мейлін, - з якого б це дива?

- Якщо не поїдеш зі мною, то доведеться їхати із Райсонами. А це — не найприємніший досвід.

- Дейве, ти що, думаєш, що я тут сама?

Мітчелл коротко реготнув і присів навпроти.

- А ти що, думаєш, що Майла тобі допоможе? — хлопець кивнув у бік Майли, котра прямувала до столика, тримаючи в руках дві склянки чаю.

- Ну, в мене ж не тільки Майла є. До речі, як очі?

- Дякую, нормально. Ти в них не влучила.

- Ти що тут робиш? — це вже була Хардман. Вона поставила склянки на стіл і присіла поруч із Мейлін.

- Та от, прийшов запросити вас покататися, - відповів Дейв.

- Іди покатайся сам. Тут зараз Ерн буде, - доволі грубо мовила Майла.

- Ну, чисто теоретично, я встигну вас звідти витягнути.

- Не впораєшся з нами двома.

- Так гадаєш? — Дейв доволі різко смикнувся у бік Мейлін. В руці хлопця блиснула голка. І в цей же момент хтось спритно схопив його за рукав, перешкоджаючи.

- Ти тут що робиш? — пролунав сердитий голос Армана. Марс і Хардман, як по команді подивилися на хлопця.

- Ого, - тільки й мовив Мітчелл, - ну, мені стало трошки шкода Мейлін. Райном знову відправив по неї Райсонів. А я, на відміну від тебе, все ж таки маю трохи людяності.

- Краще звали, - попереджувальним тоном відповів Грін, - рахую до трьох.

- Не хвилюйся, я не збираюся влаштовувати виставу при дівчатах, - Дейв підвівся з-за столу, - ще побачимося, Мейлін.

З цими словами хлопець пішов. Арман подивився на Мейлін, а потім на Майлу. Останню він не знав, тому прийняв її за одногрупницю Марс.

- Ходімо, відвезу тебе додому, - мовив Грін.

- Я з тобою нікуди не поїду Арман, - доволі твердо заперечила Мейлін, - що ти тут взагалі робиш.

- Їхав за ось цим товаришем. Аллан попросив. Можемо і твою подругу забрати.

Мейлін багатозначно подивилася на Майлу. Чи здогадається та написати Ерну, щоб затримати його. Інакше на них очікує ще одне, не менш грандіозне шоу.

- Я тобі ще раз кажу, що нікуди з тобою не поїду, - повторила Марс, - я домовилася із Кіром, він мене забере.

- Слухай, невже ти не цього добивалася? Щоб я тебе врятував від Райномовських? — раптом запитав Арман.

- Ага, ще скажи, що я Дейва сюда запросила.

- Це ти мені скажи.

- Армане, їдь, будь ласка, додому, чи ще там кудись! — в голосі Мейлін з’явилися металічні нотки.

- Окей, більше не пропонуватиму, - хлопець зухвало розвернувся і попрямував у бік виходу. Марс голосно видихнула.

- Ну він і самовпевнений... — тільки й мовила Майла, - просто жах!

- Угу, - тільки й змогла з себе вичавити Мейлін. В цей момент її увагу привернув Ерн, котрий підвівся з-за столика, що стояв недалеко від входу, і попрямував у їх бік, - а ось і Ерн.

- Привіт, - Хардман-старший підійшов до дівчат, - все добре? Що він хотів?

- Ти все бачив? — запитала Марс.

- Угу. Шкода, що впустив такий шанс вломити йому. Все ж таки бажання захистити Майлу сильніше.

- Ерне, у нас тут така драма щойно була, - втрутилася Майла, - спочатку прийшов Дейв. Потім прийшов Арман. Жах!

- А Дейв що хотів? — Ерн напружився ще більше.

- Хотів нас врятувати і, напевно, відвезти на їх базу, доки це не зробили брати-збоченці, - реготнула його сестра.

- Майло, це не смішно.

- Знаю, - Майла винувато подивилася на Мейлін. Та слабко усміхнулася, - до речі, цей Арман вже був добряче побитий. В принципі, як і Дейв.

- Ага, до Аллана дійсно завітав Райном, - відповів Хардман-старший, - Мейлін, може все ж таки поїдеш з нами?

- Дякую, але на мене вже чекає Кір, - відповіла Марс, - я вирішила посидіти із Майлою, доки ти не прийдеш, щоб впевнитися, що вона у безпеці. Я зараз йому напишу.

- Як знаєш.

Мейлін витягнула телефон і почала писати Кірові.

- Може ти тоді проведеш Мейлін? — запитала Майла, - гадаю, що всі бажаючі нас підвезти вже пішли. Тому я можу трохи почекати тут.