17.

Дін жбурнув куртку на стілець і потягнувся за соком. Він розраховував, що Аллан та його хлопці сьогодні отримають на горіхи, але якийсь рудий хлопчина все зіпсував.

— Привіт, Діне! — почулося позаду.

Хлопець озирнувся й побачив свого двоюрідного брата — Тома Фішера.

— Привіт, Томе, — відповів він. — Яким побитом?

— Одна місцева бабця написала до поліції заяву про бійку на Ваймес. Не здогадуєшся, про кого це вона?

— Ти сказав їй, щоб вона тьопала додому дивитися серіали?

— Діне, це несерйозно.

— Добре, — Дін підвівся з канапи. — А докази у цієї бабці є? Я маю на увазі, окрім довідки від психіатра. Те, що хтось десь із кимось бився? В нас немає за це кримінальної відповідальності.

— Так, але тільки якщо не було використано зброю.

— А її ніхто й не використовував. Не вперше. Тим паче, ми вчасно пішли звідти.

— Ти ж розумієш, що я не зможу вирішувати ці проблеми завжди?

— Звісно, Томе.

— Ти через це такий злий? Що вам завадили розібратися з Ланністером?

— Ага.

— Хочу зауважити, що бабця все ж таки права. Не варто влаштовувати бійки посеред житлового двору. Для цього є більш закинуті ділянки міста.

— То не бабця винна. Ми майже дали прочухана Алланові, але в бійку вліз якийсь хлопець. Сказав, що прийшов захистити їхнє дівча. До речі, цей двір можна назвати житловим з дуже великою натяжкою. У ньому мешкає лише кілька людей, та й то не на постійній основі.

— Ого, в них що, з'явився новий член банди?

— Не знаю, мені здалося, що ніхто з хлопців Аллана його не знав.

— Я пробивав цю дівчину. Її мати — лікар. А батько, точніше вітчим — бізнесмен. Продає якусь суперкосметику й постійно їздить по різних презентаціях. Також має доньку від першого шлюбу.

— А хто батько дівчини?

— Невідомо. У розділі з інформацією про батька — порожньо.

— Що? Так можна?

— Слухай, коли вона народилася, ще не було ані електронних архівів, ані взагалі нічого цифрового. Й стежити за цим усім було важкувато. Мені й так довелося попотіти в картотеці. Уяви собі, анкета цього дівча була в шухляді, що починається на літеру «Д»!

— Хм... Можливо, прізвище її батька починається на цю літеру?

— Діне, яка тобі різниця, хто її батько? Ти що, хочеш, щоб я перевірив усіх чоловіків Леслаї з прізвищем на літеру «Д»???

— Ні, це просто припущення. У неї був із собою герайдезин. І вона навіть не вагалася, пригостила ним Ерна. Тому я й вирішив дізнатися про неї більше.

— Ого! Хоча цілком можливо, що вона взяла його на базі Ланністера. У будь-якому разі, Діне, ти ж розумієш, що через це дівча проблеми можуть виникнути в тебе?

— Мені здається, що її батьки взагалі не в курсі, у якій компанії вона крутиться. Батьки, судячи з усього, пристойні. Сумніваюсь, що вона їм поскаржиться.

— Діне, я впевнений, що вона не така безстрашна, як Ланністер чи будь-хто з його банди. Якщо їй буде дуже страшно, вона точно побіжить до батьків.

— У такому разі я візьму це на себе.

— От навіщо вона вам здалася! Невже ти вважаєш, що вона справді зустрічається з кимось із них?

— Інакше вони б її не захищали. Слухай, це дівча — їхнє вразливе місце. І я не збираюсь втрачати таку можливість для тиску. Тим паче, якщо вона дівчина Армана. Я ще маю з ним поквитатися за зламану руку.

— Як знаєш, Діне.

— Ми трохи полякаємо її. Попередимо, що назад шляху немає, якщо вона вже зв'язалася з нашими ворогами. Гадаю, бажання скаржитися будь-кому в неї навіть не виникне.

***

— Майло, якщо чесно, чому ти раптом вирішила довчитися останні півроку в іншому коледжі? — запитав Ерн. — Я не мама. І в казочки про підготовку до дорослого життя не повірю.

— Хочу змінити колектив, — відповіла сестра. — Яка різниця, де саме я закінчу коледж?

— Як щодо Вернона? Чи це він вирішив довчитися в Ніорімі?

— Ні, Вернон збирається поїхати вчитися до Арніоса. Так вирішили його батьки. Ерне, не дошкуляй, добре?

— Я розумію, що тобі сумно. Але в Ніорімі небезпечно.

— Я тому й приїхала сюди, щоб бути поруч із тобою. Ти зараз натякаєш на ваших ворогів? То я їх не боюся. І в тобі не сумніваюсь. Ти дуже сильний. Я досі пам'ятаю, як далеко полетів Кент, — дівчина усміхнулась.

— Дякую, Майло, — Ерн лагідно усміхнувся у відповідь. — Але в будь-якому разі, я не впевнений, що в тебе буде можливість гуляти містом, де й коли захочеться. Рано чи пізно вони про все дізнаються. Добре, мені потрібно йти до хлопців. Впевнений, що Аллан захоче перетягнути наше замовлення. Тому не час зволікати.

З цими словами Ерн вийшов з дому й попрямував до парковки. Хлопець сів в автомобіль та поїхав до однієї з квартир, у якій збиралися Дін та його банда.

— Що там? — запитав хлопець, увійшовши до кімнати. — З'ясували, що замислив Аллан?

— Він збирається зустрітися з Донованом сьогодні ввечері у клубі. Схоже, що Донні зацікавився їхнім товаром і погодився на серйозні перемовини, — відповів Лестер. — Дін спробує потрусити партнерів Донні, можливо, вони поділяться з нами чимось цікавим.

— Пф-ф, треба натякнути Доновану, що він трохи плутає береги. І нашим, і вашим... — втрутився Едвард.

— Не можна, — мовив Ерн. — Я так розумію, Донні не в курсі, що ми знаємо про його плани?

— Ні, — відповів Лестер.

— То ходімо сьогодні до клубу, — запропонував Дін, який у цей момент увійшов до приміщення. — Я та Ерн. А ви, хлопці, можете зайнятися бандою Аллана та їхньою базою.

— Там нещодавно поліція була, — заперечив Брайан. — Ти впевнений, що це безпечно?

— Дивлячись, як саме зайнятися, — посміхнувся лідер.

— Дівча вже днів зо два не ночувала вдома, — додав Дакота. — Я стежив за її будинком, але вона там не з'являлась. Тому нехай не розповідають, ніби не знають її.

— І без цього все зрозуміло, — пирхнув Едвард. — О котрій зустріч, Діне?