11.

Двері відчинилися, і до кімнати увійшли Аллан та Кір.

— Кір сьогодні бачив Ерна, — мовив лідер. — Вгадайте, де?

— На перегонах? — незацікавлено припустив Арман.

— Ні. У магазині вечірніх суконь.

— Вони теж вирішили завести собі дівчину? — Деніел показово задумався, приклавши палець до підборіддя й втупившись у стелю.

— Що означає "теж"? — запитав Кір. — Хлопці, ми не можемо наражати Мейлін на небезпеку.

— Ми вже це зробили, — відповів Арман. — І Дін тепер від неї не відчепиться. Але вечірні сукні — це цікаво. Хоча я думаю, що цьому є логічне пояснення.

— Ага, я б подивився на дівчину, яка витримала б більше дня з Ерном, — розсміявся Деніел. — Їй одразу можна подарувати цілий магазин суконь і вручити медаль.

— Схоже, що Ерн уже в процесі, — посміхнувся Аллан.

— Які в нас плани на сьогодні? — уточнив Арман.

— Потрібно відвезти товар нашим замовникам, — відповів Алекс. — А ще в нас є шанс наставити Діну носа, забравши в нього нових.

— Ооо, мені це подобається. До роботи, хлопці.

***

— Вивчаєш іноземні мови? — почула Мейлін знайомий голос. Дівчина обережно повернула голову й зустрілася поглядом з Ерном. — Сиди на місці.

Хлопець схопив її за плече й спритно зістрибнув униз, присівши поруч. Потім Ерн швидко вихопив книжку з рук Мейлін і оглянув її.

— Я буду кричати, — попередила дівчина.

— Я ще тобі нічого не роблю. Поки що.

— І що тобі треба?

— Ти хто така? Сестричка Аллана? До речі, а де ж Арман?

— Пф-ф, ні, не сестричка. І звідки мені знати, де Арман? Я за ним не стежу.

— Добре. З великою натяжкою, враховуючи вік, можу припустити, що ти — дівчина Мартіна. Скільки тобі? Років сімнадцять?

— Майже дев'ятнадцять. А тепер прибери руки, або я закричу, що ти до мене чіпляєшся. Що ти взагалі робиш на території коледжу?

— Справи у мене тут, які тебе не стосуються, — Ерн вийняв з кишені ніж і приклав його лезом до боку Мейлін. — Йду, дивлюся, а тут ти сидиш. Можеш вважати, що тобі пощастило, що ми зустрілися тут. Шкода.

— Тебе можуть заарештувати за напад, ти це розумієш?

— Будеш сперечатися, і я із задоволенням встромлю тобі його в бік. Випадково, — Ерн почав крутити ножа, злегка поколюючи шкіру дівчини. — Я знаю, що тут камери, але ти починаєш мене дратувати.

— Я не дівчина Армана, Мартіна й нікого іншого, — голос Мейлін помітно затремтів. — Ми познайомились випадково. Я не маю жодного відношення до ваших справ.

— Будеш комусь іншому це розповідати. Що за вперте дівча?

— Якщо я збрешу, що я чиясь подружка, тобі від цього полегшає?

— Ха, і кого б ти обрала?

— Нікого. Ось там іде куратор. Тобі краще відпустити мене!

Ерн подивився туди, куди показувала дівчина. Дійсно, чоловік прямував у їхній бік.

— Добре, не прощаюсь, ще побачимось, — хлопець прибрав ножа й поплескав Мейлін по плечу.

Далі він спритно перестрибнув через лавку й попрямував у бік коридору. Мейлін взялася рукою за бік та скривилася. Цей хлопець явно псих.

***

— А тепер – новини з Леслаї, — повідомила миловидна дівчина. — Зараз перед вами один з найкращих коледжів міста. Тут навчаються найобдарованіші діти. Нещодавно у місті проходив конкурс наукових праць, і тепер ми бачимо талановите покоління. Перше місце в конкурсі зайняв Стівен Райзес. Стівен закінчує навчання і готується до вступу до фізико-технічного університету. На другому місці Дженніфер Лортан – трикратна переможниця міжнародної олімпіади з математики. А третє місце у конкурсі зайняла Мейлін Марс…

Рудоволосий чоловік натиснув на паузу, призупиняючи відео. Він запитливо подивився на присутніх.

— Що скажете, дівчата?

— Дійсно, дуже схожа на тебе, Рейлі, — відповіла одна з глядачок, Ніко.

— Ага, — погодилася друга, Алекса. — Щось є.

Рейлі натиснув на кнопку відтворення.

— Мейлін – одна з лідерів конкурсу. В цьому році дівчині виповниться лише дев'ятнадцять, а вона вже має чотири опубліковані наукові роботи, дві з яких створила спільно з Джеймі Стівенсон. Переходимо до наступних номінацій.

Рудоволосий знову призупинив відео й відкинувся на спинку стільця, заклавши руки за голову.

— Майже дев'ятнадцять років тому я пішов від Корнелії й забрав із собою Елроя, — мовив він. — Але я не зраджував дружині. Виходить що? Хм... Взагалі-то я зараз нічогісінько не розумію.

— А місто яке? — запитала Ніко.

— Ніорім. Все сходиться. Гадаю, мені потрібно з'їздити до Леслаї.

— Може, спочатку спробуємо хоч щось дізнатися про дівчину? Аманда працювала у поліції Кіртмаєра. Це не дуже далеко. Можливо, у неї залишилися зв'язки.

— Можна спробувати. Але мені здається, що я швидше дізнаюся все на місці.

— Яким чином? — втрутилася Алекса. — Підеш до дружини та приставиш їй пістолет до скроні?

— Алексо, ти ж знаєш, що я не користуюся твоїми методами, — Рейлі розсміявся.

— Пф-ф, мені це каже член синдикату.

— Добре. Нехай Аманда пошукає інформацію. А я сьогодні ж вилітаю до Леслаї разом із Елроєм.

— Гей, Марсе, у нас взагалі-то справа намічається, не забув?

— А, точно. Що ж, без мене ніяк. Мордени зараз надто зайняті. Добре, закінчимо зі справами — і тоді до Леслаї.

— Я вважаю, що варто все ж таки більше дізнатись про цю дівчинку, — зауважила Ніко. — Можливо, вона взагалі тобі не родичка.

— Але все ж таки збігається, — не погодився Рейлі. — Вік... І вона навіть схожа на мою сестру в підлітковому віці. Слухай, ця дівчина — вилита Каролін.

— Марс, припустимо, ти втік майже дев'ятнадцять років тому. Дівчинці теж майже дев'ятнадцять. Це означає, що твоя дружина вже була вагітна. Невже ти цього не помітив?

— Навряд чи в неї був великий термін. Знаєш, я хотів швидше від неї відкараскатись. Тим паче, я знаю, що вона намагалася крутити з якимось бізнесменом.