Дін жбурнув куртку на стілець і потягнувся за сигаретами. Він розраховував на те, що Аллан та його хлопці сьогодні отримають на горіхи, але якийсь рудий хлопчина все зіпсував.
- Привіт, Дін! – почулося десь позаду. Джерсен озирнувся та побачив свого двоюрідного брата – Тома Фішера.
- Привіт, Том, - відповів Дін, - яким побитом?
- Одна місцева бабця написала до поліції заяву про бійку на Ваймес. Не здогадуєшся, про кого це вона?
- Ти сказав їй, щоб вона тьопала додому й дивилася серіали?
- Діне, це несерйозно.
- Добре, - Джерсен підвівся з дивану, - а докази у цієї бабці є? Я маю на увазі, окрім довідки від психіатру. Той що, що хтось, десь та з кимось бився? В нас немає за це кримінальної відповідальності.
- Так, але якщо не було використано зброю.
- А її ніхто й не використовував. Не вперше. Тим паче, ми вчасно пішли звідти.
- Ти ж розумієш, що я не зможу вирішувати ці проблеми завжди?
- Звісно, Том.
- Ти через це такий злий? Що вам завадили розібратися із Ланністером
- Ага.
- Хочу зауважити, що бабця усе ж таки права. Не варто влаштовувати бійки посеред житлового двору. Для цього є більше закинуті ділянки міста.
- То не бабця винна. Ми майже дали прочухана Аллану, але в бійку вліз якийсь хлопець із пістолетом. Сказав, що прийшов, щоб захистити їх дівча. До речі, цей двір житловим можна назвати з дуже великою натяжкою. В ньому мешкає декілька людей. Ще й не на постійній основі.
- Ого, в них що, з’явився новий член банди?
- Не знаю, мені здалося, що ніхто з хлопців Аллана його не знав.
- Я пробивав цю дівчину. Її мати – лікар. А батько, точніше вітчим – бізнесмен. Він продає якусь суперкосметику й постійно їздить по різних презентаціях. Також має доньку від першого шлюбу.
- А хто батько дівчини?
- Невідомо. У розділі з інформацією про батька – порожньо.
- Що? Так можна?
- Слухай, коли вона народилася, ще не було ані електронних архівів, ані взагалі нічого цифрового. Й стежити за цим всім було важкувато. Мені й так довелося потрудитися в картотеці. Уяви собі, анкета цього дівча була в шухляді, що починається на літеру «Д»!
- Хм… Можливо прізвище її батька починається на цю літеру?
- Діне, яка тобі різниця, хто її батько? Ти що, хочеш, щоб я перевірив усіх чоловіків Леслаї із прізвищем на літеру «Д»???
- Ні, це просто припущення. У неї був із собою герайдезин. Й вона довго не думала, пригостила ним Ерна. Тому я й вирішив дізнатись про неї більше.
- Ого! Хоча, цілком можливо, що вона взяла його на базі Ланністера. В будь якому разі, Дін, ти ж розумієш, що через це дівча проблеми можуть виникнути у тебе?
- Мене здається, що її батьки взагалі не в курсі про те, в якій компанії вона ошивається. Тому що батьки, судячи з всього, пристойні. Сумніваюсь, що вона їм накапає.
- Діне, це маленька дівчинка. Вона не така безстрашна як Ланністер чи будь хто з його банди. Якщо їй буде дуже страшно, вона точно побіжить до батьків.
- В такому разі, я візьму це на себе.
- От потрібна вона вам! Невже ти вважаєш, що вона дійсно зустрічається з кимось із них???
- Брате, ти погано знаєш теперешніх малоліток. Однокласниці Кіари ще з останніх класів школи почали тусити із хлопцями 25+. Слухай, це дівча – їх слабке місце. І я не збираюсь втрачати таку можливість для тиску. Тим паче, якщо вона дівчина Армана. Я ще маю розквитатися із ним за зламану руку.
- Звісно, погано знаю. Тому що я одружений. А моя донька достатньо добре вихована й поводить себе пристойно, як і Кіара. Як знаєш, Діне.
- Ми трошки полякаємо її. Попередимо, що назад шляху немає, якщо вона вже зв’язалась із нашими ворогами. Гадаю, бажання скаржитися батьками у неї навіть не виникне.
***
- Якщо чесно, чому ти раптом вирішила довчитися останні півроку у іншій школі? – запитав Ерн, - я – не мама. Й в казочки про підготовку до дорослого життя не повірю.
- Хочу змінити колектив, - відповіла дівчина, - яка різниця, де саме я закінчу школу?
- Як щодо Вернона? Чи це він вирішив довчитися в Ніорімі?
- Ні, Вернон збирається поїхати вчитися до Арніоса. Так вирішили його батьки. Ерн, не дошкуляй, добре?
- Я розумію, що тобі сумно. Але в Ніорімі небезпечно.
- Я тому й приїхала сюди, щоб бути поруч із тобою. Ти зараз натякаєш на ваших ворогів? То я їх не боюся. І в тобі не сумніваюсь. Ти дуже сильний. Я досі пам’ятаю, як далеко полетів Кент, - дівчина посміхнулась.
- Дякую, Майло, - Хардман лагідно усміхнувся, - але в будь якому разі, я не впевнений, що в тебе буде можливість гуляти містом, де й коли захочеться. Тому що рано, чи пізно – але вони про все дізнаться. Добре, мені потрібно йти до хлопців. Впевнений, що Аллан захоче перетягнути наше замовлення. Тому не час зволікати.
Із цими словами Ерн вийшов з дому й попрямував до парковки. Хлопець сів в автомобіль та поїхав до однієї з квартир, у якій збиралися Дін та його банда.
- Що там? – запитав Хардман, - з’ясували, що замислив Аллан?
- Він збирається зустрітися із Донованом сьогодні ввечері у клубі. Схоже, що Донні зацікавився їх товаром й погодився на серйозні перемовини, - відповів Лестер, - Дін спробує потрусити партнерів Донні, можливо, вони поділяться із нами чимось цікавим.
- Пф-ф, треба натякнути Доновану, що він трохи плутає береги. Й нашим, й вашим… - втрутився Едвард.
- Не можна, - мовив Ерн, - я так розумію, Донні не в курсі, що ми знаємо про його плани?
- Ні, - відповів Літтл.
- То ходімо сьогодні до клубу, - запропонував Дін, який у цей момент увійшов до приміщення, - я та Ерн. А ви, хлопці, можете зайнятися бандою Аллана та їх базою.
- Там нещодавно поліція була, - заперечив Брайан, - ти впевнений, що це безпечно?
- Дивлячись, як саме зайнятися, - Джерсен посміхнувся.