Глава 4

         Арман закінчив чистити мотузку й відкинув ножа у бік. Сьогодні він знаходився у стані глибокої задумливості.

- Знову ти ножі розкидуєш, - жартівливо мовив Деніел, - хочеш, щоб хтось знову на нього наступив? Гей, Армане, ти що, спиш?

- А? – Грін здивовано подивився на друга. На якийсь час навколо запанувала тиша, - слухай, Дене, вертатися до колишніх – це ж погана ідея, чи не так?

- Ти зараз про що? – Найменс зайняв сусідній стілець, уважно витріщившись на Армана.

- Рейген надіслала фото, - Грін простягнув другу мобільник, - ось, дивися.

- Ого, вона що, у нашому місті? – Деніел одразу ж звернув увагу на фон, - Армане, це дійсно погана ідея. Воно того не варте. І взагалі, що вона хоче від тебе, надсилаючи це фото?

- Ти ж знаєш Рейген, вона не заспокоїться, доки всі не підкоряться їй й не стануть грати під її батуту.

- Невже тобі не хочеться її обламати?

- Дуже хочеться, - Арман забрав телефон й сунув його до кишені, - головне не забути про це.

         Двері відчинилися, і до кімнати увійшли Аллан та Кір.

- Кір сьогодні бачив Ерна, - мовив лідер, - вгадайте, де?

- На перегонах? – незацікавлено припустив Арман.

- Ні. У магазині вечірніх суконь.

- Вони теж вирішили завести собі дівчину? – Деніел показово задумливо приклав палець до підборіддя й витріщився у стелю

- Що означає, теж? – запитав Алексіс, - хлопці, ми не можемо наражати Мейлін на небезпеку.

- Ми вже це зробили, - відповів Арман, - й Дін тепер від неї не відчепиться. Але вечірні сукні – то цікаво. Хоча я гадаю, що цьому є логічне пояснення.

- Ага, я б подивився на дівчину, яка б витримала більше дня із Ерном, - розсміявся Деніел, - їй одразу можна буде подарувати цілий магазин із сукнями та вручити медаль.

- Схоже, що Ерн у процесі, - посміхнувся Аллан.

- Які в нас плани на сьогодні? – уточнив Грін.

- Потрібно буде відвезти декілька партій посилювачів нашим замовникам, - відповів Алекс, - а ще в нас є шанс наставити Діну носа, забравши у нього нових.

- Ооо, мені це подобається.

- До речі, Кіре, ти встигнеш зробити дві партії до кінця тижня? – уточнив Ланістер.

- На новому обладнанні? – запитав Алексіс, - думаю, що так.

***

- Вивчаєш іноземні мови? – почула знайомий голос Мейлін. Дівчина обережно повернула голову у бік та зіштовхнулась поглядом із Ерном, - сиди на місці.

         Хардман схопив дівчину за плече й зістрибнув униз, присівши поруч. Далі Ерн прудко вихопив книжку з рук Мейлін та оглянув її.

- Я буду кричати, - попередила Марс.

- Я ще тобі нічого не роблю. Поки що.

- І що тобі треба?

- Ти хто така? Сестричка Аллана? До речі, а де ж Арман?

- Пф-ф, ні, не сестричка. І звідки мені знати, де Арман? Я за ним не слідкую.

- Добре. З дуже великою натяжкою на вік можу припустити, що ти – дівчина Мартіна. Скільки тобі? Років сімнадцять?

- Вісімнадцять. А тепер прибери руки, або мені прийдеться кричати про те, що ти до мене домагаєшся. Що ти взагалі робиш на території школи?

- Справи у мене тут, котрі тебе не стосуються, - Ерн вийняв з кишені ніж й приклав його лезом до боку Мейлін, - йду, дивлюся, а тут ти сидиш. Можеш вважати, що тобі пощастило, що ми зустрілися на території школи. Шкода.

- Тебе можуть заарештувати за напад на школярку, ти це розумієш?

- Будеш сперечатися, і я із задоволенням встромлю тобі його в бік. Випадково, - Хардман прийнявся крутити ножа, злегка поколюючи шкіру дівчини, - я знаю, що тут камери, але ти починаєш мене дратувати.

- Я не дівчина Армана, Мартіна й усіх інших, - голос Мейлін почав значно тремтіти, - ми познайомились випадково. Я не маю ніякого відношення до ваших справ.

- Будеш комусь іншому це розповідати. Що за вперте дівча?

- Якщо я тобі збрешу, що я чиясь подружка, тобі легше стане?

- Ха, й кого б ти обрала?

- Нікого. Ось там йде директор. Тобі краще відпустити мене!

         Ерн подивився туди, куди показувала дівчина. Дйсно, директор школи прямував у їх бік.

- Добре, не прощаюсь, ще побачимось, - хлопець убрав ножа й поплескав Мейлін по плечу. Далі він прудко перестрибнув через лавку й попрямував у бік коридору. Мейлін взялась рукою за бік та скривилася. Цей хлопець явно не сповна розуму.

***

- А тепер – новини з Леслаї, - повідомила миловидна дівчина, - зараз перед вами одна з найкращих шкіл міста. Тут навчаються найобдарованіші діти. Нещодавно у міста проходив конкурс наукових праць, і тепер ми бачимо талановите підростаюче покоління. Перше місце в конкурсі зайняв Стівен Райзес. Стівен закінчує випускний клас і готується до вступу до фізико-технічного університету. На другому місці Дженніфер Лортан – трикратна переможниця міжнародної олімпіади з математики. А третє місце у конкурсі зайняла Мейлін Марс…

         Рудоволосий чоловік натиснув на паузу, призупиняючи відео. Він запитливо подивився на присутніх.

- Що скажете, дівчата?

- Дійсно, дуже схожа на тебе, Рейлі, - відповіла одна з глядачок, Ніко Анрімото.

- Ага, - погодилася друга, Алекса Хайдерс, - щось є.

         Рейлі натиснув на кнопку відтворення

- Мейлін – наймолодша з лідерів конкурсу. В свої сімнадцять років вона вже має чотири опублікованих наукових роботи, дві з яких вона створила спільно з Джеймі Стівенсон. Переходимо до наступних номіацій.

         Рудоволосий знову призупинив відео й відкинувся на спинку стільця, заклавши руки за голову.

- Трохи більше вісімнадцяти років тому я пішов від Корнелії й забрав із собою Елроя, - мовив він, - але я не зраджував дружині. Виходить, що? Хм… Взагалі-то я зараз нічогісінько не розумію.

- А місто яке? – запитала Ніко.

- Ніорім. Все сходиться. Гадаю, мені потрібно з’їздити до Леслаї.

- Може спочатку спробуємо хоч щось дізнатися про дівчинку? Аманда працювала у поліції Кіртмаєра. Це не дуже далеко. Можливо, у неї залишилися зв’язки.