Глава друга

Непомітно світлий вечір ставав темнішим і темнішим, аж поки й зовсім не настала ніч. Година пізня, всім потрібно спати . Як не крути колишній графік сну треба відновлювати . Вже не виходить лягати спати на виході сонця, тоді потрібно буде вставати. 

Час плине швидко, так і настав ранок. Ще на один ранок ближче до розлуки. Ірина рідко бачила сни, але цей сон заставив прокинутися її в холодному поту. Вона була збентежена , водночас відчувала тепле відчуття десь в грудях. Їй приснився один знайомий, світленький, до біса гарний. Його родзинка не в красі, в в харизмі. За ним бігає купа дівчат, що й не дивно. Симпатичний зовні, з широкими плечима, спортивний волейболіст.. просто мрія . В її сні вони вдвох, в людному місці, там де всі знайомі, шептали про своє безмежне кохання один до одного і цілувалися . Після пробудження, дівчина відчувала теплі любовні почуття до хлопця, навіть трохи марила ним. От же ці Ярослави...

Збентежена дівчина, здавалося, охолола до свого коханого. Насіння сумнівів засіялося в її душі.

"Можливо, не варто продовжувати стосунки, все одно будемо на відстані", такі думки заповнили її голову .

А це тільки сон, що ж буде, якщо наяву відбудеться та саме? Відомо тільки Богу. Від цих думок відводив лише один факт- хлопець мав їхати вчитися закордон, скоріше за все він вже там. Ярослав з своєю компанією завжди гуляв в одних і тих самих місцях, де й Ірина, але дуже довгий час вона його не бачила. Що ж, надій нема, але й сумніви не пропадають. Ще на цю  думку її підштовхувала мама, так як хотіла затя-лікаря. Як раз із-за медичного коледжу, куди вступила дівчина, розлука стала ще ближчою. 

До теперішніх стосунків , Ірина мала неодноразовий контакт з Ярославом . Як це кажуть "інтрижку". Але після знайомства з теперішнім хлопцем вона сама перестала підтримувати її,перестала навіть дивитися на іншого хлопця. Те, що Ярик її підчепив вона знала, але боялася собі в цьому зізнатися. Він був яскравим прикладом ідеального бабника, на його фоні теперішній хлопець здавався надто нудним. 

Такий сон був вже не вперше, вкотре нагадуючи дівчині про те, що болить. Скажу більше, після ближчого знайомства вона марила ним місяць, засинала і прокидалася з думками про нього. Вдень так само, так як, чорт його побери, він був завжди перед очима, наче спеціально знущався. Ірина знала собі ціну, тому не хотіла бути ще одною "одноразкою". Ледве стримувала себе та свої бажання, деколи хотілося напасти на нього при першій можливості і не пускати, доки душа не нарадується. Була би гарантія довгих стосунків, дівчина і не думала би, зразу дала би згоду.