Вийшовши з туалету, Максим повільно попрямував на другий поверх. Кожен крок давався важко — наче під ногами тягуче болото. Зітхнув. У грудях пекло, в голові крутилося одне й те саме: як вирватись з того гівна, що вдома? як не стати, як батько? як не втратити себе зовсім?
Раптом, на повороті, він побачив Івана. Той стояв біля стіни, міцно тримаючи Аліну за руку. Його пальці вп'ялися в її зап’ястя, ніби він боявся, що вона щезне.
— Ну ти чо? — говорив Іван, стискаючи її ще сильніше. — Пішли до мене, чи шо? Не соромся. Нормально буде...
Аліна виривалася, погляд у неї був злий, обурений, але без страху. Максим на мить завмер, спостерігаючи за всім збоку.
І тут — різкий рух. Вона вдарила Івана коліном між ногами. Той зігнувся, вхопившись за пах.
— Відвали, дебіл, — кинула вона холодно.
Вона пройшла повз Максима, не сказавши ні слова. Навіть не глянула на нього.Максим озирнувся на Івана. Той стояв напівзігнутий, з перекошеним обличчям, хрипко матюкався.
— Я вб’ю ту суку! — гаркнув Іван, вдаривши ногою по шафці.
Максим машинально пішов за Аліною. Мовчки, на відстані кількох кроків.
#1674 в Жіночий роман
#6763 в Любовні романи
роман, кохання і породьба та протистояння, коханння і ненависть
Відредаговано: 17.07.2025