Розділ 12

Ден

Дивлячись на сплячу Каміллу в моїх обіймах, я відчуваю, як на моїх губах розповзається усмішка. Повірити не можу, що все це відбувається насправді. Вона тут, у моєму ліжку, і нікуди не тікає. Вона погодилася бути моєю дівчиною, незважаючи на те, що все ще не до кінця відпустила минуле. Але я розумів її, адже як-не-як, доля зіграла зі мною той самий злий жарт. Моя дівчина зрадила мені з викладачем, а потім і зовсім з'ясувалося, що вона зустрічалася зі мною тільки через гроші. Звичайно ж, інші дівчата після неї зустрічалися зі мною з тієї ж причини, але це був лише секс на одну ніч.

Але дивлячись на Каміллу, я розумів, що з нею все буде зовсім по-іншому. Вона відрізнялася від тих дівчат, і вона страшенно подобалася мені як особистість. Що вже говорити про її характер, який зводив мене з розуму так само, як і її м'який голос, що пестить слух. Вона злегка поворухнулася в моїх обіймах, коли я ніжно провів долонею по її щоці. Розплющивши очі небесного кольору, обрамлені густими віями, вона нагородила мене трохи сонним поглядом. 

- Привіт, - тихо пробурмотіла вона, коли мої пальці зупинилися біля її губ. Я ніжно обвів пальцем контур її губ, і її погляд трохи затуманився. 

- Привіт, соня, - сказав я, а потім легенько чмокнув її в губи. Її руки тут же пройшлися моїми плечима, а потім обвили мою шию. 

- Я довго спала? 

- Ну, години на дві ти точно вирубилася після нашої розмови. 

- Ух, мабуть, я вчора трохи переборщила з віскі. Побачивши цього ідіота, у мене виникає бажання прикластися до пляшки, аби тільки не бачити його обличчя. Боже, він коли-небудь відчепиться від мене, га? 

- Можливо. Він просто намагається повернути те, що втратив. Мабуть, він пізно схаменувся, коли зрозумів, яку помилку він зробив. 

- Мабуть, ти маєш рацію. Але давай зараз не будемо про нього, гаразд? Від однієї тільки думки про Бруснікіна мене починає нудити... - Так ось яке в нього прізвище... Раптово мені захотілося навести про нього довідки. Чомусь мені здавалося, що з цим типом явно щось не так. Він би не став так часто бігати за нею, якби йому не було щось потрібно від неї. І від однієї тільки думки про це всередині все похолоділо. 

- Ти маєш рацію, давай забудемо про нього. Зараз я хочу поніжитися в обіймах своєї дівчини.

- Своєї дівчини, так? - подивилася на мене з-під вій Камі, кусаючи нижню губу. 

- Ага, - сказав я трохи захриплим голосом, зрозумівши, що не можу відвести погляд від її чарівних губ. Мабуть, вона це помітила й одразу ж захихотіла. 

- Містере, а чого це ви такий загадковий? 

- Важко тримати себе в руках, коли в моєму ліжку лежить красива дівчина.

- Оу... - я тут же нахилився до її обличчя, і знову торкнувся губами її губ. Камі тут же притягнула мене до себе, бажаючи опинитися якомога ближче до мене. Однак мене це не влаштовувало. Я миттєво пересунувся, і опинився над нею. Мої руки міцно стискали узголів'я ліжка, коли наш невинний поцілунок почав переростати в щось більше.

Камілла застогнала, коли провела руками по моїй спині, а потім її нігті впилися в мої стегна. Я відчував, як вона совається піді мною, треться об мене своїми стегнами і від цього просто зносило дах. Я хотів поцілувати кожен дюйм її тіла, але весь час нагадував собі про те, що зараз нема чого поспішати. Адже у нас попереду буде ще так багато часу, щоб насолодитися одне одним.

Камілла

Після того, як ми перестали бешкетувати, то все ж виповзли з ліжка. Поки Ден приймав душ, я помчала на кухню. Гадаючи, що ж йому приготувати на сніданок, я все ж зупинилася на яєчні з беконом і французькими тостами. Щойно я закінчила з готуванням, то розклала смаколики по тарілках. 

- М-м, що так смачно пахне? - почувся позаду голос хлопця, і я миттю підскочила від несподіванки. 

- Боже, не можна ж так лякати! 

- Вибач, я не хотів, - він одразу ж наблизився до мене, обхопив долонями моє обличчя і подарував ніжний поцілунок. 

Коли він відсторонився, я ледь могла дихати. Серце шалено калатало в грудях, а по всьому тілу розливалося приємне тепло. Здавалося б, хлопець здогадався про те, як діяв на мене, і його губ торкнулася легка усмішка. 

- Більше не роби так, гаразд? - ледь вдалося мені пробурмотіти трохи захриплим голосом, коли я подивилася на нього. Чесно кажучи, мені ще було трохи важко звикнути до того, що наші стосунки перейшли на інший рівень. 

Я не розуміла, що він у мені знайшов. Такі хлопці на кшталт нього зазвичай проводили вечори в компанії довгоногих моделей, а не з такими дівчатами як я. Не те щоб я була закомплексованою або невпевненою в собі. Можливо, я ще не оговталася від розриву з Бруснікіним, і тому продовжувала шукати в собі недоліки.

Мене дивувало, що Ден захотів, щоб я стала його дівчиною. Хоча, як би дивно це не прозвучало, я взагалі хотіла взяти на час таймаут і забути про стосунки. Але тут з'явився Ден, який геть змусив мене забути про свою обіцянку "жодних хлопців, Камі!". 

- Гаразд. Про що задумалася? - запитав він, заправляючи локон мені за вушко, поки уважно спостерігав за мною. 

- Та так, ні про що. До речі, хотіла тебе запитати. Звідки такий інтерес до музики? 

- Це від матері. Вона була вокалісткою, і з дитинства, як то кажуть, виховувала в мені любов до музики. Трохи пізніше я пішов до музичного училища, а потім до консерваторії, де зараз і продовжую своє навчання. 

- На якому ти курсі? 

- На п'ятому. Залишилося вже зовсім небагато - і, нарешті, свобода! 

- Що, невже все так погано? - запитала я, сідаючи за стіл, і присунула до себе тарілку з яєчнею і тостом. 

- Ні, просто це занадто довго. 

- Що ж, тоді я не шкодую, що не пішла туди. 

- Ти теж займалася музикою? 

- Можна сказати й так, - сказала я, відводячи погляд убік, і миттєво пошкодувала про свої слова. Навіщо я заговорила про це? Я знала, що могла запросто розборонити старі рани. 

- Розкажеш? 

- Та тут і нема чого розповідати, чесно кажучи. З дитинства я дуже хотіла займатися музикою. Пам'ятаю, як мама відвела мене в музичну школу, як мене слухали, і все таке. Це було здорово, правда. Я також, як і ти, вступила до музичного училища і... - слова застряють у горлі, і на очі накочуються сльози від спогадів. 

- Камі? З тобою все гаразд? 

- Я... Так. Нормально. Все добре. Просто смітинка в око потрапила, піду промию... - тихо сказала у відповідь, а потім помчала у ванну.