Ден
Перебираючи струни гітари, я все ще згадую, коли зайшов за інструментом у сусідню кімнату і побачив того ідіота, що нависав над нею, немов шуліка. Я бачив її перелякані очі, коли він загнав її в кут. Усе, чого я хотів - надрати дупу тому придурку, та так сильно, щоб він назавжди забув про Каміллу.
Ми майже не говорили з нею про те, що трапилося. Вона тільки сказала мені про те, що він хотів її повернути. Можливо, було щось ще, але вона нічого не говорила. Після репетиції я запропонував підвезти її додому, але вона відмовилася. Сказала, що їй потрібно було побути самій, що трохи засмутило мене. Тож прийшовши додому, я одразу ж попрямував до вітальні, сподіваючись застати її сидячою на дивані за переглядом якогось фільму. Однак я побачив зовсім іншу картину: Камілла сиділа на підлозі, тримаючи в руці склянку віскі, а іншою рукою погладжувала Джека по голові. Я обережно наблизився до дівчини, і присів поруч із нею.
- Гей, Камі, - кличу я дівчину, легенько торкаючись її плеча. Вона переводить погляд на мене, і якийсь час просто дивиться на мене, не кажучи ні слова.
- Я в порядку.
- Я бачу, - хмикнув я у відповідь, дивлячись на склянку віскі в її руці.
- Ні, правда, у мене все добре. Напевно. Принаймні, мені так хочеться думати.
- Дивлячись на тебе, можу сказати, що ти сумуєш, Камі.
- Так, трохи. Я тільки звикла до нормального життя, як він раптом знову з'явився і все зіпсував. Правду кажуть, карма та ще сучка, - тихо хихоче Камілла, коли усвідомлює, що щойно сказала. А потім вона переводить погляд на мене, і я розумію, що знову витріщаюся на її губи. Боже, ці губи... Ну чому мені так хочеться доторкнутися до них, відчути, які вони на дотик? Камі мимоволі посунулася в мій бік, і зачепила своєю ногою моє стегно.
- Камі?
- Що? - запитує вона, облизуючи свої губи.
- Я хочу тебе поцілувати... - Вона дивиться на мене, а потім обережно наближається до мене, і тепер наші обличчя на одному рівні.
- То що тобі заважає?
- Наслідки. Боюся, що після цього ти знову втечеш.
- Ну, не знаю. Залежить від того, чи сподобається мені твій поцілунок, - пробурмотіла вона, дивлячись на мене з-під вій. Я тут же обхопив її обличчя, і торкнувся губами її губ. Як я і підозрював, вони були такими м'якими, чуттєвими і солодкими, що від цього просто захоплювало дух. Мої руки опустилися на її плечі, потім вниз по її руках, поки не опинилися на її талії. В одну мить Камілла опинилася сидячою на мені зверху, тим самим посилюючи моє збудження. Вона трохи похитувала стегнами, немов дражнила мене, випробовувала мою витримку. Її руки забралися під мою футболку, і вона провела нігтиками по моєму пресу. Коли вона відсторонилася, то я ледь міг дихати.
- І як? Сподобався поцілунок? - запитую я, намотуючи на палець пасмо її волосся, поки вона окидає мене затуманеним поглядом.
- Думаю, так.
- Думаєш?
- Ага!
- І ти не втечеш?
- Ні.
- Тоді як ти відреагуєш, якщо я скажу, що хочу від тебе чогось більшого, ніж просто поцілунок, Камі?