Розділ 1

Камілла

Минуло вже два тижні з того моменту, як я застала Женю з його коханкою в нашій спальні, а я все не наважувалася туди зайти. Так-так, вам не почулося. Я спокійно спала в сусідній кімнаті і намагалася не заходити туди, де стався цей кошмар. Мені дісталася трикімнатна квартира у спадок від моєї покійної тітки і після закінчення університету я переїхала сюди.

Наша з Женею історія знайомства була досить простою. Він був квартирантом, який знімав кімнату у квартирі тітки. Перший час ми були з ним друзями, а потім це переросло в щось більше і ми стали зустрічатися. Як бачите, мій принц виявився далеко не таким прекрасним, як я очікувала, коли побачила його з оголеною дупою в нашій спальні, поки він трахав бек-вокалістку, яка клюнула на його гарненьку зовнішність, як і я.

Віка, моя найкраща подруга, дала мені слушну пораду - здати комусь кімнату і забути про цього козла. Я так і зробила. За цей час я побачила безліч охочих зайняти кімнату, в якій раніше жив мій колишній, але всіх їх я відкинула, оскільки кожен із них був зі своїми заморочками, з якими мені не хотілося миритися.

Наприклад, був один кадр, який був схиблений на феншуї і невтомно твердив мені, що мій будинок оповитий поганою аурою і його потрібно очистити. Я відразу ж вказала йому на двері, бо мене дратували такі люди. Після нього була дамочка, у якої було три кішки. Ми з Джеком відразу сказали їй тверде "ні".

Після дамочки з кішками був якийсь гот-неформал, обвішаний ланцюгами й одягнений у шкіру. Я не мала нічого проти одягу, але коли він влаштував тусовку в моїй квартирі, покликавши своїх друзів, мені довелося розбиратися не тільки з ним і його дружками, а ще й зі своїми улюбленими сусідами. Загалом, після цього я просто ігнорувала дзвінки з незнайомих номерів і забула про це.

Я валялася в ліжку, розмірковуючи про те, що треба б якось вибиратися з ліжка і забути про свою депресію. Від думок мене відволік дверний дзвінок. Я перевела погляд на годинник, який вказував, що зараз була дев'ята година ранку. Чорт, кого принесло в таку рань? Я неохоче вилізла з-під ковдри, встала з ліжка і побрела в коридор. Оскільки в мене не було дверного вічка, я просто відчинила двері й побачила Віку, яка в буквальному сенсі слова сяяла як сонце. 

- Доброго ранку, соню. Я до тебе дзвонила мільйон разів, але ти не брала слухавку. В тебе тклкфон здох, чи що? А тому одразу поїхала до тебе. Один мій друг шукає житло, і я одразу згадала про тебе. І так, мало не забула сказати. Я нібито захопила його з собою..!

Віка схопила когось за руку і за мить я побачила доволі привабливого хлопця з каштановим волоссям, пасма якого падали йому на очі, настільки сині, наче літнє небо. І ці його губи, що були до біса спокусливими.

Чорт забирай, це має бути незаконно - мати такий гарний вигляд! 

- Знайомся, це Ден, мій найкращий друг! А це Камілла, моя подруга, я б навіть сказала, вона мені як сестра. 

- Приємно познайомитися, - першим до тями прийшов Ден і простягнув мені руку. Я машинально потиснула її і одразу відчула, як між нами проскочила іскра. Якщо хтось і помітив це, то не подав виду. 

- І мені... - мій голос був до біса хрипким після сну, від чого мені стало трохи ніяково, і я одразу ж згадала, що з одягу на мені тільки трусики-шортики з Вінні Пухом і футболка на одне плече з групою Paramore. Боже, про те, що діється у мене на голові, я взагалі мовчу. Так, вигляд у мене ще той...

Я одразу ж розправила плечі і посміхнулася хлопцеві, зробивши вигляд, що зовсім не витріщалася на нього, і жестом запросила його всередину. Щойно за Вікою зачинилися двері, я одразу схопила подругу за лікоть і потягла на кухню. 

- Гей, обережніше! - обурилася вона, коли я різко опустила її на табурет. 

- Якого біса ти твориш? Ти не маєш права вриватися в мою квартиру з малознайомим мені хлопцем і заявляти, що він буде моїм сусідом по квартирі! Ти взагалі в своєму розумі? Хоч би подзвонила і попередила! 

- Я дзвонила! - обурилася подруга. 

- Нічого подібного! - вона дістала свій телефон і показала мені журнал викликів. Справді, вона дзвонила мені разів п'ять... Чорт, чому я не чула, як у мене дзвонив телефон? Стоп. А де я взагалі його залишила? - Не дивно, що після трьох пляшок шампанського ти не взяла слухавку, подруго. Я їхала до тебе, а потім мені подзвонив Ден і запитав, чи немає в мене знайомих, хто здає квартиру або хоча б ту саму кімнату. Я одразу ж згадала про тебе. Я думала, ти зрадієш... 

- Про такі речі потрібно попереджати заздалегідь! - прошипіла я у відповідь. 

- Хто тобі доктор, що ти не чула, як я тобі дзвонила?! 

- Пані, - тут же перервав нашу суперечку хлопець, який зазирнув на кухню, і ми одразу ж заткнулися, втупившись на нього. - Можу я озирнутися? - запитав він, дивлячись на мене, і я тут же спрямувала свою увагу на нього. 

- Так, звісно. Вибач, ми... трохи відволіклися, - я попрямувала до нього і повела за собою, показуючи йому вітальню, ванну і потім кімнату Жені. Пізніше ми повертаємося на кухню, і я пропоную йому випити чашечку кави. Поки я роблю каву, то ставлю запитання: 

- Ти куриш, Ден? 

- Ні, паління шкодить здоров'ю і я не шанувальник. 

- Чудово, це гарна новина. А як ти ставишся до компаній? 

- Я не проти компаній, але вважаю за краще проводити час наодинці зі своїми думками, в тиші.

- Хм, мушу визнати, що ти найнормальніший із кандидатів, яких я бачила за минулі два тижні. Гаразд, останнє запитання. Як ти ставишся до тварин? Особливо до собак. 

- До собак? - І тут як по команді одразу ж прибіг Джек, наче відчував, що зараз він потрібен мені саме тут, на кухні. Джек витріщився на гостей, а потім обережно підібрався до Дена і почав нюхати його ногу. Ден перші кілька хвилин просто сидить, затамувавши подих, а наступної миті нахиляється, щоб погладити Джека, на що той радісно виляє хвостом і починає лизати його руку. - Нормально. Обожнюю хаскі. У тебе досить гарний пес. Як його звати? 

- Джек. 

- Круто. То що, я пройшов тест? 

- Так. Думаю, ми з тобою поладнаємо. 

- А що з приводу оплати? - Ах так, точно, оплата. Про найголовніше забула сказати.