До Тебе....
До Тебе.... 22...
Ми з тобою зовсім інші, ніж люди. Коли у нас з тобою горе, то сонце дуже яскраво світить. Воно просто пропалює усе навкруги. Пам'ятаю, як сьогодні день, коли ми з тобою посварились. Я йшла додому, а сонце світило. Воно заходило за обрій, але мені було не до нього. Та коли я була рада твоєму хоч одному доторку, то хмари заходили і починався дощ. Ти тоді ставав для мене найбільшим скарбом, який я коли-небудь знаходила. Тоді навіть здавалось, що світло є у кімнаті, хоча його не було.
Я напишу колись історію. Вона буде така, як у красуні і чудовиська. Тільки змінити потрібно було мене. І я полюбила тебе перша, хай там як не було. Тепер я зазнала змін. Хай не кардинальних, але змін. Завдяки тобі, коханий. Хоча і у казці вона мала повернутись до нього через день, але ти до мене досі не повертаєшся, пройшов уже рік. Ось уже рік тебе немає біля мене. І я рік не бачила тебе так, як досі. Що ж, це життя. І тільки Богові відомі наступні дії. Для нас усе це загадка. Хтозна скільки я тебе не побачу. Може, пройде п'ятнадцять років, або двадцять. Це наше наступне випробування. Випробування часом. Тепер потрібно лише навчитись чекати. Бо час поклав початок нашим стражданням, і він їх припинить.
#2509 в Молодіжна проза
#10175 в Любовні романи
#2461 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.08.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
