До Тебе....
До Тебе.... 20...
Отак завжди. Коли погляну на те, що ти їдеш, на те, що ти розминувся з моїми воротами, одразу прибирає сум. Скільки несказних між нами слів. Скільки між нами усього ще не пізнаного. Мені дуже важко. Я завжди молю, щоб ти повторив це. Щоб ще раз був для мене шанс, але нічого не стається двічі. Щоб я переодягнулись, стала кращою, щоб ніби не спеціально вийшло. Щоб наші погляди знову перетнулись і я побачила бажані для себе вогники у них. Твоє красиве волосся. Ні, я не хочу, щоб ти змушував себе зустрічатись зі мною.
Ти такий негідник. Я не можу про тебе забути. Коли й намагаюсь це зробити, то знову і знову на моєму шляху з'являється ти. І я переживаю відчуття недостатку. В мене складається враження, що мене обдурили. І від цього я страждаю. Відчуваю себе обділеною. Ніби мені чогось не додали.
#2508 в Молодіжна проза
#10175 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.08.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
