Мені хочеться з тобою повірити у казку. Повірити у те, що у нас усе буде добре. Але життя непередбачуване. Ти можеш бути зовсім іншим. І я не тією, що тобі здається.
Я не вірю у твою любов. Це мені здається безглуздим. Навіщо тобі така як я. Навіщо тобі чекати пів життя на мене. Навіщо тобі чекати на мої старші роки, щоб отримати бажане продовження. Навіщо тобі я, коли ти зможеш знайти ближчу до тебе. Ближчу до твого кругу. Таку, як тобі потрібно. Я ж для тебе заборонений фрукт. Я для тебе як недосяжна мрія. Я для тебе… Я навіть сама не знаю, хто я для тебе. Навіть не знаю нащо я тобі. Для чого? А, може, я собі усе придумала. Може для тебе не існує мене? Може ти навіть нічого не підозрюєш, що я щось відчуваю? Це просто дитяча закоханість. Це просто симпатія. Воно пройде, хай лише вітер подує в іншу сторону.
Ну чому я прийняла такий важкий вибір. Зоряна робить усе, щоб ускладнити собі життя.
#2557 в Молодіжна проза
#10361 в Любовні романи
#2512 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.08.2020