Знаєш, мені снився сон. У ньому був ти. Ми з тобою сварились. Потім ти йшов сходами і впав на льоді. Мені повідомили, що ти хотів з іншою зустрічатись, оскільки я на тебе лише кричала. Ти говорив їй, що не в змозі забути мене, а вона переказувала твої слова. Вона відмовилась. У тебе було щось зламане. Це була слизька зима.
Потім я йшла до тебе. До твого дому. Мені допомагали вийти по льоду. На мені був шарф, шапка і пальто. Я зайшла в твою кімнату, знімаючи з себе верхній одяг.
Коли підійшла, то торкнулась, а потім погладила твоє обличчя. Твої очі відкрились. Ти взяв мою долоню і продовжив водити нею по своєму обличчю. А тоді запропонував зустрічатись. Говорив, що не можеш без мене. Тоді ти мене попросив лягти біля себе і ми лежали. Моя голова на твоїх грудях, а твої руки у мене у волоссю.
А далі я прокинулась. Я знаю, це лише сон і в житті такого не буде. Ти ніколи не запропонуєш мені таку велику пропозицію. Тоді мене переповнювало щастя, а тепер лиш смуток. Я не можу. Я задихаюсь від нестачі тебе. Скільки не прошу зустріти тебе, а ти мені лише снишся. Кожного вечора. Мені цього повністю вистачає. Тепер я підготую себе до зустрічі з тобою. Не буду такою поганою у твоїх очах. Тільки УСМІХАЙСЯ!!!
#2509 в Молодіжна проза
#10175 в Любовні романи
#2461 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.08.2020